Перейти к содержанию

Таблица лидеров


Популярный контент

Показан контент с высокой репутацией за 08/04/16 во всех областях

  1. 20 баллов
    Фрірайд-маршрути Драгобрату Драгобрат по праву рахується меккою фрірайду - найпопулярнішим місцем позатрасового катання в Україні, адже окрім значної кількості трас та підйомників, тут великі зони для катання по цілині прямо в межах курорту, а особливо за його межами. Вважається, що саме при катанні по незайманому природньому снігу якнайповніше розкриваються всі можливості сноуборду і гірських лиж. Це відносно лояльне місце з точки зору лавинної безпеки, тим не менш тут часто зненацька і без попереджень може псуватись погода і є місця, де регулярно сходять лавини – так звані лавинозбірники, які далеко не всі знають і оминають. З розвитком гірськолижного руху в Україні, значно збільшується кількість райдерів, які виходять катати далеко за межі трас, але часто без відповідних для цього знань та навичок. Тому кількість інцидентів, пов'язаних з загубленими туристами, з лавинами та з іншими нещасними випадками, постійно зростає. Для катання за межами курортів райдери мусять мати бездоганну техніку, лавинний комплект та вміння ним користуватись, і головне - надійну досвідчену команду. Для виходу на маршрути треба реєструватись в місцевій рятувальній службі, та рекомендовано наймати гіда. На даний час у світі поступово починають впроваджувати систему класифікації фрірайд-маршрутів, так само, як і в альпінізмі, туризмі, скелелазінні, де системи класифікації існують вже давно. Переклали та адаптували іноземні системи до розуміння російськомовному користувачеві Vitaliy Rage http://powder.kz/routes_rating/ та Алекс Кузьмицький http://snowsense.ru/kategorii-trudn... . Тому запрошуємо всіх небайдужих до розвитку гірськолижного спорту в Україні людей долучатися до впровадження системи, обговорення даних маршрутів для надання об'єктивної оцінки кожному з них. В даній статті ми поки що не будемо застосовувати цю систему, а надамо лише поверхневий опис основних маршрутів. Ми умовно поділили їх на 4 категорії, зрозумілі для пересічного райдера: Фрірайд-маршрути у відносній близькості до курорту; • г.Жандарми; • г.Велика Близниця; • Застіжжя . Фрірайд-маршрути далекої протяжності; • Близниця-мікропровод; • Близниця-Кваси (Кевелів); • Близниця-Кваси (пол.Браїлка); Фрірайд з необхідністю використання скітуру, сплітбордів, снігоступів; • Зворотня сторона Жандарму; • Полонина “Свидовець”; • Третій Жандарм; • Великий Котел. Сноукет-тури (ратрак) на цілий день. • "Зворотня сторона Близниці"; • "Долина Урда"; • “Фрірайд на озері Геришаска". Ⅰ. Фрірайд-маршрути у відносній близькості до курорту. Дані маршрути є найбільш відомими, доступні з викоританням підйомника та ратрака/снігохода або пішки. Необхідність використання скітуру/снігоступів практично відсутня. г.Жандарми. фрірайдери на Жандармі як дістатись - з перемички (верхня станція підйомника “Карпатська чайка”) 35-60хв пішки/на скітурі, або 5хв на снігоході/ратраку. (На даний момент будується бугельний підйомник на Жандарм з Перемички, але наразі невідомо чи запрацює він найближчим часом). як повернутись - доїхати до траси “Оаза” на Драгобраті. висота - 1763м - 1800м Фрірайд на Жандармі Спуски з першого та другого Жандармів доступні з використанням ратрака/снігохода, або 35-60хв. пішки від верхньої станції підйомника «Карпатська чайка». Спуски ведуть до траси «Оаза» на Драгобраті, проте дуже легко промахнутися на маршруті і заблукати в лісі. Спуски є достатньо крутими і рахуються лавинонебезпечними, переважно мають надуті снігові карнізи. Спуск з першого Жандарму можливий практично по всьому гребеню від Перемички до Вершини. Під самою вершиною є лавинонебезпечний кулуар. Вигляд на снігові поля Жандарма з-під "Карпатської Чайки" Спуск з другого Жандарму йде по кулуару, більш крутий і лавинонебезпечний. Спуск виходить до озера Івор, звідки треба вертати наліво і їхати переважно траверсами. кулуар другого Жандарму г.Велика Близниця г.Велика Близниця на світанку як дістатись - з перемички 1,5-2год пішки/на скітурі або 15хв на сноукеті (ратрак); як повернутись - доїхати через озеро Івор до траси “Оаза” на Драгобраті; висота - 1883м. Найвища точка Драгобрату і всього Свидовецького хребта. Головна вершина, яку прагнуть розкатати більшість фрірайдерів (хоча на нашу думку, є багато прикольніших для катання місць, адже не у висоті справа). Маршрут веде через озеро Івор, далі збігається з маршрутом з Жандармів і також веде до Драгобрату на Оазу. Дроп з Близниці Доволі небезпечне місце з точки зору лавинної обстановки, також тут утворюются снігові карнізи по 2-3метри завдовшки, які не раз ставали причиною загибелі необачних туристів. Обумовлені ці явища переважними південно-західними вітрами, які переносять сніг на катальну сторону, утворюючи лавинні дошки та карнізи. Також на маршруті над озером івор є лавинонебезпечний льодовиковий кар, який треба знати як оминати. Застіжжя Застіжжя - зворотня сторона г.Стіг як дістатись - з верхньої станції “Вершини Карпат” 5хв пішки на вершину г.Стіг; як повернутись - 20-30хв. пішки на Перемичку, або 5-10хв на попередньо замовленому ратраку; висота - 1707м Так, це зворотня сторона Драгобрату. Такий собі фронткантрі. Справжній фрірайд серед нетронутих драгобратських ялинок починається саме тут, а не на розкатанному вщент майстрами заднього канту і плуголижниками спуску в сторону “Вершини Карпат”. Зверху на початку спуску часто може бути лід і корка, але внизу між ялинками переважно завжди лежить і чекає, аби бути розкатаним, м’який пухляк. Драгобратські ялинки Застіжжя Лавинна обстановка спокійна за рахунок південної експозиції та невеликого кута нахилу. Треба уважати, аби не влетіти в яр або не врізатися в ялику. Також в цьому місці часто проводяться пошукові роботи - погода тут може зіпсуватись моментально, а орієнтир в цьому місці втрачається елементарно. Коли псується погода, в цих місцях дуже легко заблукати Також можливі спуски з усієї ділянки хребта від Стогу до Крачунєски. Знову ж таки, треба уважати, аби не влетіти на швидкості в один з ярів, яких тут достатньо. Ⅱ. Фрірайд-маршрути далекої протяжності. Дані маршрути передбачають значне скидання висоти, мають відстані від 4 до 7,5км. Маршрути виводять в села, тому необхідно наперед замовляти трансфер. Доступні лише за великої кількості снігу, особливо в нижній частині маршрутів, і холодної зими, тому що внизу сніг тане швидше. По часу займають майже цілий день. Можна зустріти опис даних маршрутів з довжинами 10-14км, але ці цифри не відповідають дійсності. Мікропровод (полонина Стеришора) Проглядається весь маршрут від Близниці (дальньої) по гребеню на поле цілини як дістатись - на Близницю (дальню) з Перемички на ратраку близько 20хв, або пішки/на скітурі близько 2год як повернутись - від турбази “Свидовець” на попередньо замовленому транспорті або на попутках довжина - 4км висота - 1872м перепад висоти - 1000м Спуск по відрогу Близниці Маршрут починається з вершини Близниці (так званої “дальної” або “середньої”), відносно пологий. На маршруті присутній траверс лавинонебезпечного схилу. Тож краще пройти пішки зайві 20-30м аби не траверсувати. Тим більше траверси задоволення від катання ще ніколи не приносили. Далі на нас чекають безкрайні поля цілини, засніжена полонина і зимовий карпатський ліс Близниця-Кваси (Кевелів) Під стінкою Близниці як дістатись - з Перемички на ратраку близько 20хв, або пішки/на скітурі близько 2год як повернутись - від зупинки “Кевелів” на попередньо замовленому транспорті довжина - 7км висота - 1872м перепад висоти - 1250-1300м Фрірайдер на Близниці Самий екстремальний маршрут з усіх трьох за рахунок крутої стінки Близниці. Але стінку також можна об’їхати по більш пологому гребеню. Перша половина маршруту йде по полям цілини до хатів на полонині Гропа. Друга половина йде лісовою дорогою і до низу. Щоб не минути полонину і не заїхати в буреломи, треба триматися лівіше. Дорога в лісі має бути добре засніжена, аби не дерти скользяки об каміння. Полонина Гропа Близниця-Кваси (пол.Браїлка) як дістатись - з Перемички на ратраку близько 20хв, або пішки/на скітурі близько 2год як повернутись - від потоку Тростянець на попередньо замовленому транспорті. довжина - 7,5км висота - 1872м перепад висоти - 1350м Спуск по гребеню Близниці до Браїлки Суцільний фановий маршрут без “жесті” - тільки пологі кути нахилу. Так само, перша половина маршруту йде по субальпійській зоні, тобто полям цілини, а друга пірнає в ліс. Єдині моменти, на які треба зважати - не злетіти вліво з карніза та не заблукати в лісі. Ну і так як гребінь - це завжди вітрене місце, то треба ловити погоду, щоб звідси не поздувало весь сніг. Розкатана полонина Браїлка Варіантів спуску є два. Перший - самий популярний через полонину Браїлку, звідки далі веде лісова дорога, розкатана позашляховиками та лісовозами. Другий менш відомий, йде вздовж гребеня по стежці, яку під снігом, звісно, не буде видно. Ⅲ. Фрірайд з необхідністю використання скітуру, сплітбордів, снігоступів Всім райдерам відомо, що самі цікаві споти знаходяться там, куди не просто дістатись. “Хороший спуск ще треба заслужити” (або розплатитись за нього підйомчиком). Ці спуски підійдуть для добре підготовлених райдерів, особливо фізично. Фактично це все споти для сайдкантрі, вони рахуються самими крутими по кутах нахилу на Драгобраті і самими небезпечними з точки зору лавинної обстановки. Зворотня сторона Жандарму Схили зворотньої сторони Жандарму як дістатись - з Перемички (верхня станція підйомника “Карпатська чайка”) 35-60хв пішки/на скітурі, або 5хв на снігоході/ратраку як повернутись - від нижньої точки на скітурі (або пішки в малосніжний період) 20хв до двох потоків, далі на попередньо замовленому ратраці, або пішки до перемички ще 20хв. довжина - 1,5км висота - 1763м перепад висоти - 450м Вигляд з точки початку спуску Спуск приваблює різноманітністю рельєфу, широким вибором ліній спуску. На лінії можна знайти серію дропів, стіночок, гребенів і кулуарів. Також присутні ялинки. В самому низу при виїзді до ріки є кілька лавинонебезпечних кулуарів. Полонина “Свидовець” - з Близниці дальньої, Великої Близниці, або з церквів (сельодок) Круті схили Близниці (дальньої/середньої) як дістатись - з Перемички на ратраку близько 15-20хв, або пішки/на скітурі близько 1,5-2,5год як повернутись - від полонини Свидовець на скітурі/сплітборді/снігоступах до Оази бл 1год. довжина спуску - 2км висота - 1872м - 1883м перепад висоти - 550-600м Церкви (Сельодки), вигляд знизу Спуски з дальньої Близниці та Сельодок мають доволі круті кути нахилу, відносяться до самих крутих спуків на Драгобраті, достатньо лавинонебезпечні, вимагають високої майстерності райдера і хорошого розуміння принципів лавинної безпеки. В цих місцях не раз траплялись інцеденти (в т.ч. з летальними випадками). Більш пологий спуск може бути з Великої Близниці, якщо їхати лівіше або правіше вершини - можна знайти свою відповідну до рівня лінію. Сніжні поля під Великою Близницею Третій Жандарм Тіньова стінка третього Жандарма як дістатись - з Перемички (верхня станція підйомника “Карпатська чайка”) 35-60хв пішки/на скітурі, або 10хв на снігоході/ратраку як повернутись - від нижньої точки на скітурі (або пішки в малосніжний період) 30хв до двох потоків, далі на попередньо замовленому ратраці, або пішки до перемички ще 20хв. Або ж по гребеню вернутись наверх і спуститись до Оази. довжина спуску - 2км через скелю і 2,5км по пологому полю (рахуючи з другого Жандарма) висота - близько 1800м з другого Жандарма перепад висоти - 500-550м перед скелями 3-Жандарма Ще одне з найкрутіших по куту нахилу місць Драгобрата. Малопопулярне по причині важкого добирання назад, проте досить цікаве за рахунок вузької і технічної воронки між скель Жандарму. Погляд вдалину на стінку третього Жандарма Більш пологий схил теж досить привабливий своїм рельєфом - багато дропчиків, стіночок, місця, щоб знайти собі лінію, достатньо. Дуже схожий на зворотню сторону першого Жандарма. Добре підходить як альтернатива, коли умови спуску зі стінки неприйнятні. Зліва скелі 3-Жандарма і направо йде пологий схил Великий Котел Панорама Великого Котла як дістатись - з вершини г.Стіг по хребту до 2год пішки/на скітурі як повернутись - від полонини Крачунєска (хати пастухів) маркованим маршрутом до нижньої станції “Вершини Карпат”, близько 1,5год. Як альтернатива, можна вернутись на хребет між Стогом і Крачунєскою, вибравши для цього безпечну лінію підйому. довжина спуску - до 2км висота - 1770м перепад висоти - 500-600м полога лінія г.Великий Котел Культове місце для скітуру а також для пошуку заблукалих зі Стогу туристів. Коли на Драгобраті нема снігу, або бушує шалений вітер, в Котлі в цей час може бути повний штиль. В цьому місці свій власний мікроклімат. Є кілька пологих ліній для лайтового катання, або коли сумнівний рівень лавинної безпеки. Треба сказати про спуск з т.з. Пальця, де можна знайти пологу лінію, або технічну лінію по гребеню а-ля Аляска. стінка Великого Котла Але все-одно самий цікавий спуск йде з самої вершини по стінці з дроп-секцією та вузькими проїздами. Все ж таки треба враховувати вітровий перенос снігу, який може створювати тут лавинні дошки, тому погоду для спуску треба досліджувати і ловити. Ⅳ. Сноукет-тури (ратрак) на цілий день “Любіть гори пішки”, “ратрак - ето чітєрство!”, “Бережіть природу, не нищіть... сніг”. Мабуть абсурдність цих фраз нормальним людям має бути зрозуміла інтуїтивно, тим не менш варто дати пару коментарів. Ми любимо справжнє хардкор-беккантрі, але треба розрізняти, коли ви хочете походити у “out of civilization” подорож, а коли - просто нормально укататись. Щодо впливу на навколишнє середовище - відповіді шукайте на провідних курортах Європи, Сша, Канади, де перш за все ставиться питання екології і ратраки цілком нормально використовуються як для підготовки трас, так і для сноукет-турів. Також ратраки Драгобрату, а точніше ратраки і снігоходи Ігор Борисяк з “Яреминої хатини”, регулярно задіюються в рятувально-пошукових роботах. Тож велике прохання до фанатиків проходити повз цю тему, а для адекватних людей далі піде мова про яскраве катання... Аргумент! День фрірайду не можливо порівняти з тижнем катання на трасах підйомника, а ціни на таке задоволення прирівнюються до денного скіпасу на Буковелі. Складність. В кожному турі знайдуться лінії від пологих широких полів паудера, де початківці зможуть відпрацювати техніку фрірайду (попередньо поставлену на трассі. Сподіваємось, що Ви не збираєтесь без базових навичок і без роботи з інструктором на трасі одразу лізти в пухляк?), а досвідчені райдери спіймають фан. Так само є і харкор-лінії, які можна буде розкатати за сприятливих умов. Рівень групи. Нормальний гід по-перше не пропустить абсолютних новачків у групу, по-друге групу теж бажано розділити на прогресуючих та досвідчених. "Зворотня сторона Близниці" Зворотня сторона Близниць кількість спусків - 6 висота - 1872м - 1883м сумарна довжина спуску - до 20км сумарний перепад висоти - до 3000м Заблизниччя Розкатати Близницю - це вже досить круто. А розкатати її зворотню сторону - про більше годі й мріяти! Схили мають південну та південно-західну експозицію, переважно це навітрені схили, тому лавинна ситуація тут простіша, ніж на північних схилах. Головне на цьому маршруті - триматись лінії і не з’їхати десь у хащі. На маршруті присутні траверсні відрізки. Дуже складних ліній нема, але “плоскачі” теж відсутні. На маршруті маємо 6 різних ліній: Браїлка - самий кайфовий відрізок маршруту до Квасів; Кулуар ведмедя - заїжджаємо до ялиночок, де певне взимку спить мішка ; Стримчєська - без траверсів валимо напряму з Близниці; За Малою Близницею - пологий гребінь від вершини Близниці; Зворотня сторона Близниці - просто їдемо з вершини вниз нікуди не вертаючи; Велика Близниця - завершальний спуск до Оази. Квітневе катання за Близницею “Фрірайд на озері Геришаска" В долині Геришаска кількість спусків - від 10 (фізично встигається зробити 5-7) висота - 1762м сумарна довжина спуску - від 20км сумарний перепад висоти - близько 3000м Цей спот вже встигли назвати “Карпатським Гудаурі” - майже безмежні можливості катання, від широких безкрайніх полів пухляка до шалених вертикальних стінок, від крутих кулуарів до скелястих гребенів. Тобто навіть за нестабільної лавинної ситуації тут завжди можна знайти безпечні пологі лінії спусків. Спуск по кулуару Геришаски Традиційно починаємо розкатку з швидкісного пологого і фанового спуску з Великого Котла в сторону р.Кісви (долина Геришаски), поступово піднімаючи градус, зміщуюємось через дві вершини Ворожески і до самих Геришаски та Догяски. Від Догяски йде суцільний катабельний гребінь, в кінці якого є так звана Солодка Стіночка. На закуску по поверненню додому робиться ще один спуск з відрогу Крачунєски в долину Урди. Перед спуском по гребеню стінки Можливі лінії спусків: Крачунєска (в долину Геришаски) - розкатка по полям; Великий Котел (в долину Геришаски) - розкатка по полям; Ворожеска 1 та 2 - технічні спуски з постійно змінним рельєфом; Геришаска (полога) - безпечна фанова лінія спуску; Геришаска (стіночка) - 50-55градусна стінка з серією кулуарів та гребенів; Догяска - крутий спуск, який їдеться по гребеню, або на стінку зліва; Солодка стінка - в кінці гребеня Догяски стінка, яку не можна не розкатати; Гребінь Крачунєски (пологий, в Урду) - варіант завершального спуску; палець Крачунєски (більш крутий, в Урду) - варіант завершального спуску, якщо ще лишились сили. Розкатана "Солодка стінка" "Долина Урда" Панорама долини Урда (від Крачунєски до Стога) кількість спусків - від 6 висота - 1637м-1678м-1707м-1763м сумарна довжина спуску - 10-15км сумарний перепад висоти - близько 2000м Палець Крачунєски Ця зона катання знаходиться в протилежній відносно хребта стороні Драгобрата, охоплює увесь льодовиковий кар. За рахунок величезної чашоподібної форми, тут так само місце зі своїм власним мікрокліматом. Фактично вся зона катання складається із Зістіжжя, північного схилу Жандарма, і відрогу Крачунєски. Кути нахилу пологі, ситуація з лавинами відносно стабільна. Але небезпеку складає гребінь Крачунєски північно-східної експозиції - тут регулярно висить сніговий карніз, а на стінці сходять лавини. Часто катання в Урді можливе і під час поганої видимості та туману за рахунок того, що місце оточено горами майже з чотирьох сторін, вершини затримують лінію хмар, і скинувши 50-100м ми опинимось під хмарами в зоні видимості. Лінії спусків: Застіжжя - від самого Стогу вниз, та зміщуючись по хребту. Всі лінії їдуть між ялинок; Відрог Крачунєски - фанова лінія, яка так само пірнає в ялинки. До місця зупинки ратрака треба трохи пройти пішки; Палець Крачунєски - лінія по шарніру серед лавинонезпечної стінки. Зверху точка старту погано проглядається. Так само до ратрака треба трохи пройти пішки; Жандарм - лінії по північному схилу або по гребеню в Урду. Теж дуже добре підійдуть для розкатки. Розкатане поле Жандарма (в Урду) Отже, межі в катнні, та в житті взагалі, ми собі створюємо собі самі. Фрірайд допомагає розсунути ці межі, подивитись на світ більш широко. Головне, мати клепку в голові і тверезо оцінювати ризики і співставляти свої можливості, аби розсунуті межі в якийсь момент не дали Вам відсіч. Велика подяка за підтримку і допомогу в розвитку фрірайду на Драгобраті і курорту вцілому готелю “Скеля” та фрірайд-хаті “Яремина хатина”.
  2. 8 баллов
    Мотивація Сноуборд для мене завжди був найкращим способом провести час з друзями. Чудові ліки від щоденної рутини, які, чесно кажучи, викликають звикання. Почав дивитись змагання, слідкувати за передовими світовими і українськими райдерами, одним з таких був Кирило Мілютін. Як каже сам сноубордист, він являється “послом” (ориг. “ambassador”) сноубордингу в Україні. Помітивши пост в фейсбук про те, що він допомагає організовувати Чемпіонат України зі сноуборд слоупстайлу, я вирішив, що повинен взяти участь. Тим більше, сноуборд слоупстайл - це явище відносно нове для українського спорту. Для підготовки і оцінки моїх навичок Кирило запросив мене приєднатись до тренувань Raider’s choice school на 5 днів, де він і викладав. Про них і буде цей звіт. День 1. Середа Разом зі мною в школі був ще один учень Юра, який приїхав на 2 дні раніше, всіх інших чекали пізніше. Поселився я до хлопців о 8 ранку в готель Легенда Карпат. Вони замовили на мене сніданок і, поснідавши, ми відправились в парк на перше заняття. Перший день тренувань проходив під чітким керівництвом і повним контролем Кирила. Верхній парк, на жаль, був зачинений і в ньому працював ратрак. Тому весь час ми провели в нижньому парку, розклад дня: Розминка на трамплінах: прямі стрибки з шифті, потім базові греби; Розминка (в прямому розумінні цього слова); Базові трюки: 4 різні 180. Тут довелося трішки через себе переступити і стрибнути switch bs180. Мабуть врятувало те, що трамплін був зовсім маленький і з другого разу трюк вдався; Сальто назад (wildcat). Врахувавши погодні умови (плюсова температура і м’який сніг), порадившись з учнями, Кирило вніс цей пункт в наш розклад. Признаюсь, це було трошки несподівано, але досить круто! Один зі своїх стрибків я перелетів і перекрутив, але мене це зовсім не засмутило. Останні спроби були досить непогані і ми перейшли до наступного пункту; Родео. Сніг ставав все м’якіший, ми стрибали наші перші родео: Юра - bs, я - fs. Пишаюсь тим, що спробував. До виконання трюку ще далеко, але Кирило запевнив, що перші спроби вселяють оптимізм. Коли вже швидкості стало невистачати ми зробили перерву і перейшли на джиб; Джиб. Вибрали простеньку трубу і настрибували туди хто що хоче/вміє, ходили пішки. Нарешті Кирило трошки відволікся від тренерської роботи і покатав з нами, показав наглядно як має виконуватись той чи інший трюк. Я дізнався багато про те, що в мене виходило нестабільно і ми привели в норму мої “27danish” (нове для мене слово). А коли тренер почув, що я ніколи не робив преси, то змусив працювати над цим компонентом. На ньому ми й закінчили день. Вражень від першого дня море, всі вони позитивні. Новий для мене досвід перебування в сноубордичному таборі виявився досить цікавим. В першу чергу, завдяки хлопцям, з якими я познайомився. Мій перший switch bs180: Непогана спроба fs rodeo5: “Так стрибнув наче летіти ще метрів 15” © Кирило: День 2. Четвер Юра трохи застудився і залишився в номері. На схил з Кирилом ми відправились двоє. Рано поки не виходить туди потрапити, але свої 6 катальних годин ми все одно назбираємо. І так, я і мій персональний тренер об 11:00 почали з джибу. Кирило робив трюки, я повторював за ним, на кожен одна спроба. Frontside: nosepress, boardslide, lipslide, blunt to fakie, tailpress. Потім те саме з backside. Далі 4 50-50 з різними аутами. Вчорашній новий для мене fs nosepress мені зарахували. А взагалі, не вдаючись у подробиці, на двох ми зробили всі перераховані трюки. Прикольний формат катання, щось схоже на гру у skate, тільки замовляє трюк завжди тренер. Після такої розминочної програми вирішили познімати. Почали з мене. Ефект камери ніхто не відміняв і трюки вже виходили не так легко і далеко не з першої спроби. Потім ми помінялись і за камеру став я. Виявилось, камера - це не тільки моя особиста проблема. Та все ж, ми відзняли 2 pretzel out від Кирила. Далі він поїхав тестувати великий трамплін а мене відправив на просту трубу “тестувати” мій switch. Трохи згодом Кирило привіз хороші новини: трамплін ідеальної форми, перебудовувати його вже не будуть і можна стрибати! Ложка дьогтю - заїзд на трамплін перекритий сіткою в якій є невеличкий отвір менше метра. Задача в мене була проста - стабільні прямі стрибки, правильна техніка всіх елементів: під’їзду, поштовху, польоту і приземлення. Виконував я її зі знайомою усім боягузам недосвідченим райдерм проблемою - недоліт. Детально розібравши моє відео дійшли висновку, що мені треба менше кантуватись і більше набирати швидкості. І хто б міг подумати, це допомогло - я успішно долетів куди треба. Варто також зазначити, що стрибав Кирило. Розім’явшись прямими стрибками і зовсім не збентежившись діркою в сітці шириною в метр, він ставив bs cork5. Виглядало це фантастично, я знімав з розгонки. Не часто таке побачиш наживо. Приблизно о 16:00 ми закінчили з трампліном і повернулись розказувати мій switch. Мабуть, цього дня я джибив не в своїй стійці більше, ніж за усе своє життя до цього. 50-50 з аутами, кілька слайдів, пора їхати додому. Перед маршруткою обов’язкова плацинда з сиром - тільки зараз згадали, що не обідали. Після вечері і своїх відео подивились фільм Eternal Beauty of Snowboarding. Дивно, але хлопці до цього його не бачили. Фільм крутий, раджу всім. Цитата Кирила: “Його треба дивитись на кожних зборах”. З нетерпінням чекаю завтрашнього дня, хоча й розумію, що втома накопичується. Сподіваюсь, зможу відкатати наступні дні з такою ж енергійністю і продуктивністю. Новий трюк fs nosepress: “Як ти його зробив” © Кирило: Pretzel від Кирила: День 3. П’ятниця Вже по традиції потрапили на 8а об 11:00. Великий парк зачинений, розгони і транзити нератрачені, весь день доведеться кататись в маленькому. Погода сонячна і спекотна, поки тримають тейбл-топи, вирішили пострибати там. Після розминки і кількох прямих стрибків Кирило замовив і мені і Юрі лінію fs3 bs3. Критичні помилки мав в обох трюках: занадто великі дуги, голова дивиться не туди, розкидаю руки і т.д. Доволі плідно попрацювали і помилки виправили. Навряд я б до цього прийшов сам найближчим часом. Після цього пробував стрибати bs5, поки далеко від результату… Коли трампліни розтанули, ми перейшли на джиб. Я запропонував і Кирило погодився - будемо ходити на кінкову трубу. Мені вона була цікава, бо я далі 1-ї секції ніколи не добирався. Отримавши правильні настанови і моральну підтримку, з н-го разу, але таки проїхав 50-50 до кінця. І навіть вийшло кілька разів 180out, що я одразу ввечері і виклав в інстаграм. Погода погіршилась, пішов дощ. Заминка теж традиційна - switch на найпростішій трубі. Щось вийшло і там, але головне - це процес розкатки незручної стійки. За прогнозом завтра метр снігу, якщо збудеться - парк навряд відкриють. Чекаємо з нетерпінням завтрашнього дня. Поборов кінк: Поборов кінк (х2): Top to bottom від Кирила: Switch на заминку: День 4. Субота В парк приїхали о 10:30 на, м’яко кажучи, не найкращу погоду. Всю ніч була плюсова температура і вже зранку каша під ногами. Трампліни під дошкою провалювались, на приземленні вибивались ями. Розминочні прямі стрибки, потім кілька проїздів swich bs180, bs180. В принципі, стрибати switch bs180 - цікава і потрібна штука. Тільки зараз я це зрозумів і тепер буду прокачувати його. Потім змінили лінію на switch fs180, fs180. Це легше, але довелось проїхати кілька разів, щоб отримати від Кирила “зараховано”. Завершальним розминочним трюком був switch fs360 на першому тейбл-топі і вільний стрибок на другому (я стрибав вже звичний для себе switch bs180). За кілька проїздів ні разу не приземлив його чисто, весь час завалювався назад. Думаю, зможу це виправити в наступних поїздках, бо трюк мені сподобався. Після розминочних стрибків і, власне, розминки, взялись за новий стрибок - miller flip. Погода вже не дозволяла стрибати щось серйозне і з прольотом, Кирило вирішив нас познайомити з цим цікавим стрибком. На жаль, ніхто з нас так до кінця і не зрозумів його, не допомогла навіть поїздка на шишки великих трамплінів. Сподіваюсь, в мене ще буде можливість потренувати miller flip деінде, але однозначно приземлення має бути м’яке Погода змінилась, замість дощу почав йти легенький сніжок, температура опустилась і каша під ногами почала замерзати. Кирило оголосив про вільну програму, назвавши її модним словом shred. Зробили кілька спусків близько один коло одного, намагаючись використовувати нестандартно всі фігури, які трапляються на шляху. Кожна лінія відрізнялась від попередньої. Не похвалюсь своєю сноубордичною уявою, її ще треба розвивати. Цьому час від часу такий shred якраз і допоможе. Взяли паузу перепочити і з’їсти по снікерсу. Я попросився на джиб на 3-х фігурах в лінію, а не на одній, як ми робили раніше. Хлопцям ідея сподобалась і вони мене підтримали. За кілька проїздів Кирило зі словами “щось ви хлопці дуже розкатались” дістав камеру. Вона витримала тільки 2 зйомки, потім розрядилась і свою лінію я так і не зняв. Шкода, вона була складна і повністю її проїхати зміг тільки 2-3 рази, та й те не чисто. Коли вже сили покидали і стрибки зовсім перестали виходити, я перейшов на звичну програму заминки - switch на найпростішій пластиковій трубі. Зробив кілька 50-50, потім додав різні 180out. Непомітно настала 16:00 і ми вирішили їхати додому. Хоч і погода не радувала, ми сьогодні віддали багато сил і зробили інкремент своїх навичок. Після дороги додому і вечері хлопці познайомили мене з мультсеріалом Brickleberry. Увімкнули одразу 2-ий сезон і не могли зупинитись, серії йшли одна за одною, ми їли насіння, пили чай і сміялись, бо мультик дуже своєрідний. Рекомендую. Ввечері за вікном вже було видно 5 сантиметрів снігу. Прогноз на ніч - ще 50. А це значить, що парк в кращому випадку відкриють після обіду. Я вирішив зранку відправитись у Франківськ і провести день там. Чесно кажучи, за ці 4 катальних дні я віддав всі емоції, енергію і сили. Цим дуже пишаюсь і зовсім не соромно пропускати 5-ий. Лінія від Юри: Початок моєї лінії, на якій саме вчасно розрядилась камера: Висновок Висновок буде у форматі “очікування - реальність” а потім декілька додаткових пунктів, які я теж виніс з цих тренувань. Очікування: підготувати програму (лінію) для змагань; Реальність: всю зиму великий буковельський парк відсутній впринципі, його не було попередні рази, як я відвідував Буковель, його немає і зараз. Далі - без коментарів. Очікування: познайомитись з кращими українськими сноубордистами; Реальність: знайомство вдалось на 100%, я навіть не очікував, що всі хлопці настільки привітні і прості в спілкуванні. Rider’s choice school - це місце, де раді кожному. Спробуйте, вам сподобається. Очікування: підняти свій рівень, поставити кілька нових трюків; Реальність: я не просто підняв мій рівень катання. Кирило вказав на помилки і недоліки у вже існуючих трюках, які були ключові для мого подальшого прогресу. Я впевнений, що він не за горами завдяки інформації, яку я отримав в Rider’s choice school. Не хочу навіть думати про те топтання на місці, яке б мене чекало в іншому разі. Хочете прогресу - на вас зі сторони має дивитись професіонал, інакше це затягнеться надовго. Очікування: перевірити, чи міг би я теоретично стати професійним сноубордистом, провівши кілька днів з такими хлопцями; Реальність: на 99.9% впевнився, що мені точно не варто думати “якби моє життя склалося інакше”. В цих хлопців любов до сноуборду значно більша ніж у мене. Вони проводять в горах місяці і віддаються своїй справі повністю, жертвують заради цього всім іншим. Для мене ж сноуборд - це хобі, яке має бути в кожної нормальної людини. Тиждень інтенсивного катання - це мій максимум. Далі голова сама просить себе повернути в звичне середовище. Ті декілька пунктів: Не перекручуйте сальто в перший день катання. Це боляче і це заважає, катайтесь обережно. Головний девіз сноубордистів - safety first. Хоч хлопці і монстри сноубордингу, але я сподіваюсь, щось нового вони дізнались і від мене. Eternal Beauty of Snowboarding вони цитували після перегляду, а від снікерса в кишені на схил ніхто не відмовлявся. Чи відвідаю я такі тренування ще раз? - Сподіваюсь, це стане для мене новою традицією, мені все дуже сподобалось! Подяка: Наді, без якої я б не наважився і яка, фактично, змусила мене поїхати; Кирилу і Юрі, які так легко прийняли мене в свою сноубордичну банду. Я кожну хвилину почувався одним з них в чому велика їхня заслуга.
  3. 8 баллов
    Отель Сова Поляница! Будьте осторожны, кидалово!! Это быдло даже сайт создало http://hotel-sova.com.ua/ Хорошо, что уже наслышаны бронированием несуществующих домов и начали всей компанией по максимуму пробивать инфу. Оказался это Коттеджный отель Степаново http://stepanovskoe-podvore.ru/ , 43 км от МКАД, причем корни явно оттуда, так как сайт Совы на русском серваке и мразь на трубке по украински говорить даже не умеет. Отзывы на гугле они удаляют, так что может кто знает где распространить, чтоб поменьше людей попалось.
  4. 7 баллов
  5. 6 баллов
    Мега врыв! Не поездка, а Фестиваль приключений!!! Идея поехать на каталку именно в Сер Шевалье, а не в другой Французкий курорт с громким именем, была подкинута в прошедшем сезоне за бокальчиком красного в Майрхофене, искушёнными фрирайдерами, успевшими побывать на таких экзотических фрирайд спотах как: Гульмарг, Чили и, чего уж там говорить, о Старушке Европе…(привет Сергей)). После боле чем сладких рассказов об этом, прям райском уголке Савойских Альп, находящихся в области Лазурного берега, в мечтах прошло все межсезонье и настал Сентябрь месяц. В Сентябре у нас на руках уже был Актив в виде команды из 6 бордеров и 2х бордерш. И пассив из забронированного и оплаченного жилья в Сер Шевалье, билетов на самолет до Милана и трансфера, который в Украине забрал все чехлы со шмотками и встретил нас в Милане для дальнейших перемещений. Но в голове были еще свежими воспоминания о поездке «Купальники под шубой» Отчет И мозг судорожно говорил «Да-да-да, черт побери!!! Нам нужно погреется на пляже после каталки…!!!» Коллективный мозг состоявшегося коллектива рисовал идеи от банального Египта до сюрреалистичной идеи ехать на бусике в Марроко, но мониторинг лоукостов в теплые страны дал нам билеты на Канарские острова за 70Евро обе стороны! Мы работали, Любили, Путешествовали, получали визы для поездки - причем любые: Польские, Итальянские и даже отказ ((, но только не Французкие ). Отказ закрыли визой благополучно! Покупали снарягу, экшен камеры! В общем, в заботах и работах пролетели 5 месяцев до запланированной поездки и понеслась… День 1й. Чехлы, сумки, колбасятина и прочие припасы, уже начали путешествие днем ранее в микроавтобусе с Украины, а у нас ранний вылет. Во время завтрака на пересадке в Стамбуле наши сноуборды уже прошли автомобильную таможню Украина-Венгрия, посмотрели неожиданно привлекательную Любляну и заканчивали экскурсию по Вероне. Мы все воссоединились в назначенное время в аэропорту Милана и направились в Французские Альпы на встречу приключениям под девизом «Слабоумие и отвага» (с.) Что если заехать в Турин пива крафтового купить?!... Поселение по Французки- тесно, но уютно… Завтра первый день каталки, по прогнозу неделю до нашего приезда неистово сыпал снег, но, то что мы увидели по приезду заставило нас дегустировать вино и пиво перед сном… День 2й. Утро сборы, подъемники, чем выше, тем видимость хуже, но снег есть! Его много! На верхних подъемниках непроглядное молоко, спускаемся ниже катнуть в лесу и по небольшим полянкам и тут просветление подобно манне небесной мы подобно молнии устремляемся на заранее разведанные поля пухляка, которые доступны с подъемников. Курорт хоть и семейный и не раскрученный, доступный фрирайд уничтожался с огорчающей скоростью. День 3й и 4й. Доступный с подъемников фрирайд закончился и приходилось топать ножками от 10 минут до получаса ради нетронутых склонов и своей первой линии на склоне.. Пару слов о каталке как таковой. Каталка классная, но Франция это Вам не Австрия, подъемники постарей, трасы готовят не так педантично, но рельеф отличный. Но они очень длинные, черные, в том числе и очень интересный рельеф, каждая трасса не похожа одна на другую. Есть и широченные поля, и кулуары, и склоны с крутым уклоном, но больше всего понравился «волшебный лес» - дико длинны спуск с нереальной сменой рельэфа между громадных, редко растущих елей… Единственный курорт, который помню, на котором нет «плоскачей» на которых лыжники отчаянно машут палками, а сноубордисты подражают кальмарам… В конце всего рассказа я оставлю карту склонов и фрирайд маршрутов. Продолжение о нашей поездке, как сказал позднее Денис «в формате фестиваля» чуть позже, а пока фотки… День 5й. Наши слабые физически кондиции заставили сделать день отдыха и мы отправились в Женеву. Одинь день мало чтобы прочувствовать город, но для осмотра центральной части и подъема на Башню собора достаточно… общие впечатление от Женевы чистый милый городок, в котором местные живут неспешной умиротворенной жизнью. И только суетливые русские бегают и скупают сувениры… Мы же перекусив отправились в сторону нашей ночлежки во Францию, попутно поужинав в Италии ))) ЛайвХак для автомобилистов- если ехать со стороны Франции в Женеву, можно заехать через неправильный въезд и купить годовую Виньетку на машину ) День 6-7-8й. каталки нам оставалось два дня, но прогноз не радостно вещал отсутствие свежего снега… И мы, воодушевленные вчерашним завтраком во Франции, обедом в Швейцарии и ужином в Италии, отправились на встречу лазурному берегу с девизом «Ницца, Канны, Монако..» Но горные дороги внесли свои коррективы и у нас получилось: Марсель, Сент Тропен, Ницца, Канны и уж потом Монако… На дорогу туда-обратно, купание в море и прогулках по лучшим набережным у нас ушло два дня… Мы так увлеклись, что на обратную дорогу в Апартаметы во Францию забрать вещи и тех кто остался в Зиме ), а потом еще переезд в Милан откуда у нас вылет на Канары, оставалось 12 часов и 900км. Но мы успели, справились и в обед уже были на тепленьком Тенерифе!!! Так сложились обстоятельства и у нас был план развлечений на ближайшие три дня, но напрочь отсутствовали средства реализации ((( У нас не было ни жилья, ни транспорта. Тщетные попытки решить эти проблемы в аэропорту не увенчались успехом, молчали даже популярные сервисы по поиску жилья… Мы на такси отправились в несколько серф-деревушек искать пристанище в хостелах для серферов, но увы((( Но спасибо Букингу он нам предложил замечательный отель, хоть и территориально не там где нам нужно и вообще в удалении от города, Но компенсировав это двумя машинами (аля прокат) в стоимости номеров. И мы отправились селиться, получать авто и ехать ужинать на самый знаменитый пляж Тенерифе… День 9й. На этот день у нас были планы подняться на вулкан Тайде, откуда открывается сногсшибательный вид на весь Канарский архипелаг и спуститься на горных велосипедах по живописным тропам к берегу океана. Длинна спуска, должна была составить 45км!!! Но увы - снег, да снег!!! Который не сыпал в Альпах, а засыпал верхушку вулкана на Канарских островах!!! Мы смогли доехать только до середины, а дальше дорога была закрыта, а все островитяне с детками и стариками приехали смотреть на это дивное чудо Снег. Лепить снеговиков и играть в снежки… Ну снегом нас не удивить, проталкиваясь через пробку все прибывающих местных, отправились на осмотр других достопримечательностей острова Тенерифе. В списке «Маст Сии» после вулкана было « Лос Гигантес»… А как лучше любоваться исполинскими скалами и уединенными бухтами? Правильно Орендовать Яхту, Тем кто отправится по нашим стопам, рекомендую именно на яхте осматривать Лос Гигантес, можно покупаться в уединенных бухтах, понаблюдать за птицами и дельфинами, если повезет-китами!!! Тем более прайс гуманный, впрочем, как и на все на острове… День не заканчивался, мы ели кактусы, сорванные возле дороги, пытались добыть бананов с плантации, посмотрели на дерево Драконов, выпили кофе на океанском пляже, побывали в столице…. День 8й. После насыщенного вчера, сегодня мы предались пляжным утехам на черном вулканическом песке… День 9й. В 5 утра самолет взмахнул крыльями и начался путь домой. Кто летел на самолете -добрался проще и быстрей, менее суток, а тот, кто ехал на микроавтобусе и вез снаряжение домой увидел еще много всего интересного на своем пути….
  6. 6 баллов
    Черепно-мозговая это растяжимое понятие. И стоит или нет - нужно спрашивать у врача. Раз спрашиваете на форуме, то травма повлияла.
  7. 6 баллов
    самый мой большой провал в жизни, это был 2001 или 2002 год) я был лютый НЮБ матчасть не учил прогибов не знал, (у меня был только один катающий друг, и то лыжник) доска NOLLIE, жёсткость 8-9 кембер (купленна была ещё в Райде на подоле)) и что я делал?)) думал доску от воды повело, и ставил 2 пары книг по бокам под скользяк, и по центру доски сверху ставил гирю, что бы вировнять её)) каждый раз когда где то это рассказываю - люблю наблюдать за людьми, которые усссыкаются от смеха)) #повелителькемберов
  8. 6 баллов
    Заранее прошу прощения у модераторов, что не дописываю предыдущее сообщение, а создаю новое. Если автоматом не слепит, слепите вы, пожалуйста. Хочу выделить отдельно вопрос букинга отеля Буковель. Прошу пардона у честной публики, не дочитал до конца весь тред, чукча не читатель, чукча писатель. Итак, как будем букать и оплачивать отель? Тут есть несколько вариантов. За несколько месяцев до катательного сезона буковель пускает шару в виде до 30% дисконта на свое жильё. Именно в это время разлетается 80% (цифра определена методом стэли) их жилищного фонда на сезон. 30% получается только в случае букинга через сайт. Всё просто. Как делал я. Выбрали время, выбрали тип жилища, получил счёт, идём в банк Приват и платим без комисии. Ждём даты, приезжаем, называем фамилию на которую букался номер - заселяемся. Всё время возил с собой чеки на проплату (очковал, ибо ж не Швейцария всё-таки). Ни разу не спросили. Один раз забыл взять. Долго учил родителей по телефону, как отправить ММС с фоточкой или через скайп/вайбер. прислали. уже по возвращению домой понял, что то, что прислали нихера не читабельное. Из минусов такого бронирования - полная непонятка где будем жить. Но, уже зная где какие домики, .можно особо не париться и понимать приблизительное местоположение. Если букать по телефону, то могут сказать даже где конкретно будешь жить. Из минусов такого подхода - чуть дороже выходит. Ну не 30% скидоса, а 25%. Я всегда выбирал деньги, ни разу не прогадал. Да, будьте бдительны. Часть новых шале Буковель построили сразу за Патковски, теряется весь смысл жизни в этом прекрасном отеле. Сразу же попадаешь в очередь на 1-м подъемнике + отсутствие ски-ин, ски-аут. Да, забыл сказать. Есть шикарная возможность скиаута даже для тех жителей верхней резиденции, что живут ровно между 1 и 2 подъемниками, а именно красивый поворот на 1Е, сразу же перед домиками. Не проебав его мы попадаем на отратраченный, шириной метра 4 склон синего цвета, по которому можно доехать прямо до середины верхней резиденции, а именно до лестницы, которая спускается вниз, мимо рестрика Куринь (можно зайти и сразу накатить аперитив), прямо к рецепции. Спуститься на доске/лыжах вниз сложно, ибо дороги/дорожки чистят от снега и посыпают гравийной крошкой. Недолёт и - прощай скользяк и штаны с курткой. Кстати, чуть ли не впервые в Украине увидел, что дороги посыпают не этим конченным песком, а гравийной крошкой, как в Финляндии. Из плюсов - после схода снега его собирают щётками, моют и можно использовать на следующий год. Кросавчеги. Букать ещё можно онлайн-оплатой, но с моих карт конская комиссия. Так что не расскажу. Да, после оплаты можно на всякий случай день этак на третий позвонить и спросить, получили ли деньги. Обычно ответ такой: "да, получили, ждём вас". Вроде всё. Спрашивайте, если чё.
  9. 6 баллов
    В Буке жил только в отеле Буковель. В основном снимал шале, но в прошлом году заехал в двухместный люкс. По шале. Брался обычно супериор на 6-х человек. Сразу скажу, всё, как на картинках или в виртуальном туре. Пусть вас не наебут картинки - одна из спален содержит односпальную(!) кровать. Дабы поселить там второго человека, необходимо брать отдельное спальное место. Ну и дабы ему ключ был и питалово с утра. Дальше больше: есть сауна, 4 телека (пох, никогда не смотрели), сейф в самой большой спальне, кухня, бассейн (ну он реально небольшой и по пояс - просто окунуться в ледянную воду после сауны), гараж. В каждой спальне и отдельно внизу - санузел с душем. Биде в санузлах нет. В большой спальне есть ещё ванная с джакузи и окном. Можно пускать пузыри и пить шампанское с дамой. Из минусов - в трёх из четырёх санузлов сорока-литровые бойлеры. Надёжно хватает помыться только одному. Так что один идёт вниз, остальные моются вверху. В четвёртом санузле (там, где джакузи) бойлер на 80л, воды хватит на троих помыться. Так что можно ходить в гости с полотенечком. Нормальная туалетная бумага (не наждак, а трехслойная бумага), шапочки для душа, одноразовые тапки на всех постояльцев, одноразовые гели для душа/шампуни/мыла, которые тут же обновляют, если заканчиваются, халаты, комплекты чистых белых полотенец (одно для ног, одно для рук, одно большое). Обязательные обогреватели в каждой комнате. Реально решают. Как их правильно использовать: набираются мокрые дрова под крыльцом, затаскиваются, аккуратно складываются на этих обогревателях на высоту в пол-метра и на следующий день у вас есть дрова на растопку. А дальше подкидываем даже влажные чурки - они тоже сгорят. Подобное действие позволяет познакомиться с соседями, которые придут к вам в гости за дровами, потому что у них смекалка не работает, а камин растопить тоже хотят. Сушить дрова можно ещё и в сауне. Сауна электрическая, максимум на трёх человек. Воду лить на камни низзя - придёт белая пушистая лисичка агрегату. Греется сравнительно быстро - за пол-часа. Везде ковролин, поэтому относительно тёплый пол. Фен "Валера" (бренд такой) есть в каждом санузле. Включать фен можно только после фразы "Валера, настало твоё время". Лыжи/доски сушатся прямо в доме. Есть балкон, можно выносить перед каталкой туда. Кровати отличные. Постельное бельё - белоснежное. Убирают каждый день. Если не убирают каждый день, надо уточнить какого хрена. Мусор выносят каждый день. Если на кухне в раковине грязная посуда - горничные её вымоют. Не в каждом домике есть стиралка, но по просьбе бесплатно постирают ваше бельё. Убирают днём, когда вы катаете, поэтому встретиться и пихнуть денег - надо постараться. Ни разу не забирали чаевых, оставленных на столике в зале. Хотя хз, может мало оставляли Постельное меняли каждый день. Если бросить кровать не застеленной - приходишь, а она застелена... Один раз повезло и мы сняли шале чуть большее по размеру, но оно оказалось в самом верху верхней резиденции. Это, не побоюсь этого слова, охуеть, товарищи. Новый домик. 50 дюймов телевизора. Видно, что приложил руку дизайнер. В общем, было всё то же, что и в супериоре, но была двухспальная кровать в третьей спальне, 1000 литровый бойлер на весь дом (вода горячая не переставала течь), подогрев полов в ванной, охуенная сантехника грое, нигде не потасканная временем, огромные шкафы, охренительных размеров веранда с лавками/столом на улице, вьезд и выезд на 2А прямо со второго этажа дома (никуда не надо ходить пешком, ты тупо живёшь посреди горы). И хит сезона - сушильный шкаф. Это творение сделали чуваки, живущие в раю под пение ангелов. Это стакая хрень, которая высушивает весь твой мокрый насквозь шмот до тёплого и мягенького шелестения. Чуваки, я вспоминаю и у меня слёзы на глазах. Представьте: вы съезжаете в неприметную нычку на 2А или просто просто спрыгиваете с края трассы и по целяку въезжаете на мостик к домику сразу на второй этаж. Снимаете борд, отряхиваете его от снега здесь же лежащей щёткой и заносите в дом (есть где оставить и на улице, но я манал) через дверь в коридорчик, открываете комнатку, вешаете борд на стену (да, там дохера места, чтобы борды/лыжи повесить). В углу, помигивая диодом стоит он. Исполин. В него можно поместить комплект шмота на троих. внизу на специальные штыри надеваются боты, вверху плечики с воздуходувами для курток/штанов, в дверке - специальные херовины для перчаток. Запихнули всё, нажали на две кнопки и ушли. Через пару часов заглянули и забрали всё сухое. Я щитаю, что такие штуки должны быть в каждом сраном отеле. Законодательно необходимо закрепить. Из минусов этого домика: нет бассейна. Вместо этого в 1,5-2 квадратных метра душа с эфектом дождя, наверху прихуярено ведро с ледянной водой. Кароч, уже хуй поплаваешь с гопрой под водой после парилки. Ниибически высоко от всех вечерних развлечений (как я говорил - середина 2А). Приходится брать такси. Вопрос можно порешать трезвенником в компании. Кормежка. Тут какое дело. В зависимости от того, где вы живёте в буке, вас могут кормить завтраками либо в Лаки булле, либо в Козачке, либо Фильварке (середина 1А) либо колыба посередине 2А. Самые шикарные завтраки всё-таки в Лаки булле. но там, мать его очереди. если спешите покататься - забудьте о нём, либо приходите в 7:50 и становитесь в очередь, либо приходите кормиться после 10 утра. Лайфхак от меня. Как питаются те, кому дорог первый след на свежем вельвете. С самого утра я хомячу дома - это позволяет в 8 на первом подъемнике подняться и свалить подальше от толпы (не думайте, что вы спасётесь, обязательно найдётся чел, который на пустом склоне влетит вам в спину). Катаем до 10. В десять подъезжаем к фильварку на 1А или корчме на 2А и с каменным лицом идём уже обедать завтраком. С учётом шведского стола, до 11 утра мы успеваем нажраться так, что ещё до 12 сидим и тупим. Или лежим на полу дома. Дальше катаем часов до 3-4 уже без удовольствия, с шоблой народа и очередями и по обязательному послеобеденному могулу. Вариант - свалить в парк и катать там. После 16 остаётся буквально пару трасс, где можно катнуть могул до 19:30, но это сомнительное удовольствие, ибо очереди. Так что мы начинаем заботиться об ужине. Никогда не брал ужины в тех местах, где завтракал. Хотя не, вру. Пару раз было, ибо возле дома. Не ведитесь на экзотику, типа дерунов с мясом дикого кабана в фильварке на 1А. Кабаны, оказывается, очень ловкие твари и умудряются спасти свои жизни, поэтому мяса их вы не встретите. В Лаки охуительные стейки, Отличная рыба, в Корчме посреди верхнего уровня Буки - отличные наливки, борщи, сало с хреном и т.п. Казачёк тоже вкусно. Всё вкусно. Не пробуйте обмануть себя и кошелёк, обедая в кафе Бугель (кажись. Сразу напротив центральных касс, инфоцентра и школы). ТАм писец как дорого и невкусно. Хороший вид из окна и борщ в хлебе в Грибовой хате. Пиццерия Феличита (кажись) - отличный выбор пицц из печи и пива. Везде лучше заказывать столик заранее. Можно даже пожрать отличной еды на улице возле озера. Из минусов - херовая музыка. Из плюсов - дешёвый и хороший глинтвейн. Шикарнейшая была самса (в этом году кова-то хера не было). Ну и ещё можно походить-посмотреть. Если лень куда-либо идти, идём в магаз, берём всё, что надо из еды/воды/бухла и сидим дома в сауне. До боулинга ни разу не добирался. Однажды сходил в спа 4 сезона (час в день включен всем постояльцам). Подхватил там грипп. Заразил всю компанию. Два дня температуры под 40. Поверьте, нехер там делать. Бегает шобла не одарённая интеллектом и постоянно открывает/закрывает двери в парилки. Даже в финской бане было холодно. Учитывая, что в домике сауна есть, ваще смысл пропадает. Кстати, о гриппе. Если вас угораздило заболеть в Буковели, не ждите помощи от вашей самой охуенной страховки. Ближайший пункт, где вам погут оказать помощь по вашей страховой - Франык. Но, если вы живёте в отеле Буковель, вам достаточно просто набрать номер рецепции и сообщить о своей печали, и к вам в самое ближайшее время придёт самый настоящий врач, стоимость услуг которого, и набор лекарств включен в стоимость вашего номера. Будет приходить, звонить и интересоваться. Чаевые берёт. Так, шо ещё. А, да. угораздило жить в двухместном люксе. Ну как двухместном. Двухкомнатная такая квартира. С двумя туалетами и одной ваной. Балкон на всю ширину. Кровать одна, но во второй комнате ещё диван и кресла. ну троих ещё точно можно положить. Сауны нет. Гаража - нет. Воды горячей - завались. Тепло. обогреватели. Камина - нет. Холодильник, чайник, минибар. кароч, всё то же, что и в шале, только без шале. Из минусов - предыдущие постояльцы обрыгали одну комнату прямо на ковролин. Горничные два дня мне убирали это пятно, пока оно не перестало пахнуть. Хотя не, тонкий запах элитной блевотины ещё сохранялся какое-то время. При открытом окне не чувствовалось. Из общего. По приезду до заселения (поезда всё-таки рано прибывают) можно оставить вещи в камере хранения. Ну как камере - просто комната с кучей шмоток, где переодеваются люди в катательный шмот и валят на склон до поселения. Так что открыть двери и упереться в чьи-то сиськи (не обязательно женские) глазами - норм. Ценные вещи сдаются на рецепции в сейф. Сейф у них, судя по всему, безразмерный. Поместилось наших три ноута, чуть больше айпадов, фотики, украшения и документы. а мы там не одни. Всё вернули в целости и сохранности. Ключи от номера - пластиковые карточки. За проёб оной берут деньги. еще не было ни разу, чтобы я не проебал. Ну удачливый я. было что-то около 70 грн восстановление. дают просто другой такой же. На эту же карточку вносятся деньги на завтрак. номинально можно идти завтракать в любое заведение, в котором буковель кормит завтраками. Я всегда предупреждал рецепцию, что буду кушать, например, не там, где мне сказали. один раз, когда позвонил и предупредил, мне начали отказывать, но я не стал выёбываться, а просто сказал, что я звоню не разрешения спросить, а предупредить. Вопрос отпал. Спрашивайте, мож чё ещё не рассказал. З.Ы. в люксе биде было.
  10. 5 баллов
    Тут какое дело не то что бы на вкус и цвет а кому для чего конечно баттеры и некие граунды проще на гибриде и рокере, карвить только на кембере и кемроке, или кембере с ноусроком а для пухлого ближе к флету но если нос рокер (но тут уже всё таки на вкус и цвет) если есть TBT к прогибу - это шик для фристайла дабы меньше канты ловить на приземе кому в какой стихии больше нравится катать у меня вообще 7 сноубордов, для разных стихий (я борд-инструктор в Буке) но есть один любимый универстал и он кэмбер, 14 лет назад я ненавидел этот прогиб, но всё приходит с опытом и нужно ещё не забывать дополнительные параметры ширину, скользяк, канты, конкейвы, жёсткость, вес, итд -кто то возненавидит кембер 9ку, но обожает кембер 3ку -у гибридов часто сменная жёсткость, и бывает магкость не там где нужно, и наоборот жесткость. или рокер в гибриде слишком сильный, а кемберы почти незаметные -рокеры бывают слишком выгнутые, и это плюс только для батера, или почти флетовые и выше среднего по жосткости, и хорошо скорость держат, хоть они обратные кемберы)) но скользяк экструда не позволяет сильно разогнаться итд
  11. 5 баллов
    Собрал в одном месте, в хронологическом порядке информацию о громких премьерах этого сезона (в основном досочные + щепотка ньюскула), для того чтобы ничего не пропустить). Возможно эта инфа будет полезна для кого-то еще. Список обновляется по факту анонсов выхода новых видео. -- Premiere Date: September 5, 2016 Name: BOOM! Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=cS2se-tDLWU FREE full film on RedBullTV: http://www.redbull.tv/video/AP-1NUBUM1191W11/boom Featuring: Eero Ettala, Marc Swoboda, Benny Urban, Bryan Fox, Austin Smith, Sam Taxwood, Brandon Hobush, Griffin Seibert, Dominik Wagner, Sven Thorgren, Marcus Kleveland, Torgier Bergrem, Victor De Le Rue, Jeremy Jones Premiere Date: September 17, 2016 Name: Tight Loose Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=lhiGCikBg34 Featuring: Jeremy Jones, Angel Collinson, Dane Tudor, Dash Longe, Dylan Hood, Griffin Post, Hadley Hammer, Ian McIntosh, Johnny Collinson, Lucas Debari, Mark Carter, Nick McNutt Premiere Date: October 3, 2016 Name: The Fourth Phase Trailer: https://youtu.be/2JHE2zkRfW4 Featuring: Mark Landvik, Eric Jackson, Bryan Iguchi, Pat Moore, Mikkel Bang, Jeremy Jones, Victor de Le Rue, Ben Ferguson. Premiere date: October 13, 2016 Name: Level 1 - Pleasure Trailer: https://vimeo.com/178266842 Featuring: Will Wesson, Sami Ortlieb, Tanner Rainville, Wiley Miller, Laurent DeMartin, McRae Williams, KC Deane, Khai Krepela, Sandy Boville, Magnus Granér, Mitchell Brower, LJ Strenio, Josh Bibby, Rob Heule, Ben Smith, Ethan Swadburg, Shay Lee, Jonah Williams, Pär Peyben Hägglund, Arkadiy Kazakov, Keegan Kilbride, Thayne Rich, Garrett Russell, TBS, Tatum Monod. Premiere Date: October 15, 2016 (online: Oct 31) Name: STRONGER Trailer: https://youtu.be/CQtZRHnbPks Featuring: Kazu Kokubo, Gigi Rüf, Scott Stevens, Dustin Craven, Johnny O’Connor, Phil Jacques, Travis Rice, Dan Brisse, Anto Chamberland, Bryan Iguchi, Arthur Longo and Torstein Horgmo. Premiere Date: October 18, 2016 Name: THE MANBOYS MOVIE Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=OoU_z4jtDZs Featuring: Chris Rasman, Rusty Ockenden, Craig McMorris, Jody Wachniak, Matt Belzile, Anto Chamberland, Mark Sollors Premiere Date: October n/a, 2016 Name: RUIN AND ROSE Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=I5eteKwALBA Featuring: Mark Abma, Sammy Carlson, Markus Eder, Zack Giffin, Sander Hadley, Russ Henshaw, Eric Hjorleifson, Lukas Joas, Sean Jordan, Bene Mayr, Evan McEachran, Michelle Parker, OlePavel, Tanner Rainville. Premiere Date: October 24, 2016 Name: Dayumm! Trailer: http://snowboarding.transworld.net/videos/halldor-helgason-dayumm-teaser/ Featuring: Sage Kotsenbury, Halldor Helgasson, Eiki Helgasson, Kevin Backstrom and Tor Lundstrom Premiere Date: October 26, 2016 Name: BYND x MDLS Vacation Forever Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=2PHKo2MxQ1Q Featuring: Tor Lundstrom, Kevin Backstrom, Max Buri, Sebbe De Buck, Ulrik Badertscher, David Djite. Premiere Date: October 28, 2016 Name: SUPERVENTION 2 Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=o-61t4HLVFE Featuring: Ståle Sandbech, Terje Håkonsen, Marcus Kleveland, Anders Backe, Fredrik Evensen, Eirik Finseth, Anja Alme Gardli, Åsmund Thorsen, Aleksander Aurdal, Karl Kristian Muggerud,Even Sigstad, Tor Olav Naalsund, Kim Boberg Premiere Date: November 12th, 2016 Name: Full Moon Trailer: https://www.youtube.com/watch?v=qXhUSOEykfI Featuring: Annie Boulanger, Robin Van Gyn, Hana Beaman, Jamie Anderson, Leanne Pelosi, Marie-France Roy, and Helen Schettini Premiere Date: December 5, 2016 Name: ÍSLAND BORN Trailer: https://vimeo.com/185748447 Featuring: Eiki Helgason
  12. 4 балла
  13. 4 балла
    Видео взято от сюда ни чего личного. Приятного просмотра.
  14. 4 балла
  15. 4 балла
    Зимний сезон в Большом Гудаури порадовал хорошим снегом и новыми линиями, но не хватало чего-то особенного, нового. И это новое в полной мере мы нашли в Казахстане. Мы – это гиды WildGuru – Иченец Сергей, Михайлов Дмитрий, Бартош Константин; гид RMGA Захарин Виктор, а также Андрей Гусаров и Евгений Вилюжанин. Заилийский Алатау – часть горной системы Тянь-Шань. Высшая точка – пик Талгар (4979 м над уровнем моря). Весна 2016 была аномальной по всем показателям. «Такое случается раз в 20 лет» – емкий и исчерпывающий комментарий местного метеоролога. Количество осадков просто зашкаливало. В то время как города заливало дождем, в горах шли обильные снегопады, ледники покрывались трехметровым слоем снега. Май месяц, в Алматы уже полным ходом идет лето. На прилавках клубника и черешня. В городе дневные температуры за +25°C, дети купаются в местных фонтанах. Но стоит немного поднять голову – и сразу же видны огромные заснеженные пики гор. Именно туда лежал наш путь. Несколько слов о регионе катания Район Туюк-Су представляет собой большую подкову с вершинами 4100-4400 метров над уровнем моря. Крутые снежно-ледовые склоны, узкие кулуары, сложный скальный рельеф. Зима здесь холодная и малоснежная, плюс все это сопровождается сильными ветрами, а вот весной ветра сбавляют силу. Этот сезон богат на осадки, и как результат – на склонах лежит качественный снег. Май – это рай для ски-тура и ски-альпинизма. Планирование ски-тур-выходов Наш двухнедельный трип решено было поделить на два этапа. Первый этап: однодневные ски-тур-выходы в районе ледника Туюк-Су. Прекрасная возможность акклиматизироваться, раскататься и попытаться сделать несколько новых линий в данном регионе. Второй этап – серьезный многодневный ски-тур с палатками с целью разведки новых возможностей региона и совершения первопроездов. Часть I. 14–20 мая 2016 Заброска прошла успешно. Количество и качество снега радовало. Первые дни мы посвятили относительно простым линиям, чтобы втянуться в ски-тур на этих высотах и «прощупать» снег. После катания всей командой активно тренировали полиспасты и все необходимые навыки при НС. Забегая наперед, скажу, что применять навыки «в бою» не пришлось. С каждым днем мы набирали обороты. Все линии достаточно сложные: это ледовые склоны крутизной 35-40 ° с отдельными крутыми участками до 50°, требующие отличного владения лыжами и сноубордом. Скалы зачастую ограничивают зону катания по бокам. Ошибки при выборе линии спуска могут привести к травмам и падениям с ледопадов. Так, на этом этапе нашей поездки были сделаны первопроезды новых линий: Пик Погребецкого (D 4 E3 III); Пик Молодежный (D 4 E2 III). Раскатаны «классические» линии: Пик Туюк-Су (Лопата) (D 4 E3 III); Плечо Туюк-Су (AD- 3 E2 III); Погребецкого (AD+ 4 E3 III); Орджоникидзе (AD- 3 E2 III); Перевал Туюк-Су (AD- 3 E2 III); FWT Ridge (PD+ 3 E2 II). Наше утро зачастую начиналось около 04:00, а время выхода на ски-тур не позднее 05:00. Среднее время ски-тура – около 4-5 часов (при хороших снежных условиях). После 12:00 «день» заканчивался – лавинная опасность возрастала многократно, а качество снега по низам резко падало. Мы предпочитали в этот период загорать в лагере, отдыхать и заниматься планированием следующих катательных дней. В прошлые годы качество снега было значительно хуже, и многие участки приходилось идти в кошках. В этом же году за первую неделю практически везде был отличный снег, пригодный для хождения на ски-туре. По ночам подсыпало нового «паудера», и катание было сплошным удовольствием. Особенно памятным стал день 18 мая 2016 г., когда на ледниках лежал настоящий зимний снег глубиной около 40 см. А впереди нас ждала основная часть майского бэккантри в Алатау. Неделя активной работы на высоте более 3500 м – достаточно долгий срок и серьезное испытание для организма. Каждодневные ранние выходы (около 4-5 утра), серьезные наборы высоты, физические нагрузки, отсутствие душа и нормальной питьевой воды постепенно высасывают силы. Поэтому перед второй, более сложной, частью было решено спуститься на несколько дней вниз в Алматы, немного расслабиться, набраться сил и докупить еды. Часть II. 23-31 мая 2016 Непродолжительный отдых закончился. Пора в горы. Знакомая тропа и зарядивший ливень были для нас лучшей мотивацией подниматься к лагерю как можно быстрее. На 3000 м дождь сменился снегом, кроссовки были заменены на ски-тур-комплекты. Уже на следующее утро мы были на пути к пику Молодежный, откуда начиналась неизвестность. Спуск на «обратку» по фирну (AD 3 E2 III), ски-тур, тропеж в кошках – и мы на гребне. Выбираем безопасное место для ночевки, выравниваем площадку под палатки. Небо постепенно затягивает тучами, и под шум падающего снега и грозы мы засыпаем. Выход назначен на 6 утра. Первопроезд линии с пика Советов (4317 м) На небе солнце и полный штиль. Шаг за шагом мы набираем высоту и выходим к пику Советов. Вот и вершина. Непродолжительные сборы и Дмитрий Михайлов едет первым, за ним остальные участники. Под нами отличный снег, хоть и немного мокроват, но спуску это никак не мешает. Слой снежного покрова на леднике составляет около 2 метров, а это значит, что трещины надежно закрыты. Слаженная работа команды, благоприятные погодные условия – спуск был великолепным! И вот уже мы стоим внизу и смотрим на линии, оставленные на горе. Так был совершен первопроезд линии по леднику северо-восточной стены пика Советов. Радуемся успешному спуску, но расслабляться рано: нужно в этот же день поскорее «забежать» на перевал, собрать палатки и двинуться дальше. Впереди новый перевал и новая гора – пик Советских Альпинистов. *** Мы сидели в палатке. Ветровые стенки защищали от сильного снегопада. Окопались мы знатно: временные убежища ушли ниже уровня снега более чем на метр. Непогода началась еще вчера днем, через час после спуска с пика Советов. Во время подъема на перевал Туристов она стала еще хуже: пошел снег и усилился ветер. Мы оказались заперты на высоте 4000 метров на сутки. В такой период время идет особенно медленно, начинаешь ценить каждую мелкую работу. Еды у нас оставалось ровно на один день, так что или завтра на выход, или уже в следующем году. И погода дала нам хоть и призрачный, но шанс! Первопроезд линии с пика Советских альпинистов (4379 м) 5:00. На небе переменная облачность, предвещающая ухудшение погоды. Без проблем преодолев ски-тур и пешую части маршрута, мы подошли к скалам. Теперь лазанье. По разрушенным скалам нам пришлось лезть две веревки, находя хорошие отколы для создания точек страховки. Это отняло у нас немало времени, а именно время сегодня имело особую цену. И без того неважная погода стала еще хуже. Небо плотно затянуло облаками, начался мелкий снег. На высоте долго ждать погодное окно достаточно проблематично – есть риск не спуститься вовсе. Почти утратив надежду, мы решаем спускаться по пути подъема, но внезапно погода начинает давать нам просветы. Временами снег прекращался и было видно голубое небо вдали. И мы все-таки принимаем решение ехать по первоначально намеченной линии. Первые 50 метров на страховке: внизу неприятный перегиб, за которым не видно ровным счетом ничего. Снег ведет себя стабильно. Далее по очереди начинаем спуск, время от времени останавливаемся и дожидаемся подходящей видимости. Под нами свежевыпавший мягкий паудер – зима и не думает завершаться. Крутизна склона около 40°. Уже внизу, у подножья ледника, начинаем осознавать, что мы это сделали, что можно спокойно возвращаться. Мокрый снег брызгами вылетает из-под кантов. Еще несколько дуг и снежная полоса обрывается. Дальше трава, дальше лето. А на улице 30 мая. Итоги: Первопроезд линии по леднику северо-восточной стены пика Советов. Сложность: AD 4 E2 IV по европейской классификации. Первопроезд линии с пика Советских альпинистов. Сложность: AD 4 E2 IV по европейской классификации. Особенно приятно то, что наша линия первая с этой горы в принципе. Отдельных слов благодарности заслуживает команда. Отличная подготовка, большой опыт каждого участника и слаженность работы всей группы позволили нам всем сделать то, о чем каждый из нас в отдельности только бы и мечтал. Спасибо, ребята! *** В заключение хочется сказать, что регион обладает огромным потенциалом для ски-тура и ски-альпинизма, однако и требования региона к лыжникам и сноубордистам тоже серьезные: необходимо на высоком уровне владеть снарядами, иметь хорошую теоретическую и техническую базу (лавинная безопасность, навыки альпинизма, организация спасательных работ и др.). Огромные снежно-ледовые поля с уклоном до 50°, узкие техничные кулуары, сложные линии среди сераков и ледопадов – в этом и есть регион Туюк-Су. Огромное количество линий еще ждут своих райдеров. Снежный покров, погода и состояние ледника делают май отличным периодом для катания здесь. Относительная близость цивилизации и возможность проживания в лагере – очень удачный вариант для райдеров, которые хотят попробовать новые сложные линии, но сделать это максимально комфортно. Мы сюда непременно вернемся в следующем году с новыми идеями и планами!
  16. 4 балла
    Стосовно Одеси (було запитання). Є два шляхи, як потрапити на лекцію. Перший, яким пішов я. В місті досить сильна катальна тусовка, на чолі якої парочка моїх друзів: Алєкс Гальцов, Толян Лебединський, Сергій Васильєв. Ієрархію я не сильно собі уявляю, але це справді досвідчені чувачки і їм самим є багато що розказати вам. Толік минулої весни запропонував тусовці лекції, я лише підтримав і запропонував допомогу. Наразі я закинув це питання в SnoOdUA, відповідь була "подумаем над этим". Ну от коли надумають, тоді і буде лекція. В цьому варіанті скоріш за все її проведе Толік. Або він запросить когось (мене чи іншого лектора). Я вважаю коректним запропонувати одеситам провести лекцію, просто нагадати про обіцяне і не втручатись в процес. До речі, минулого року був чувак, який робив стрім, потім виклав все на ютуб. Але якість нікака була. А самостійно це зробити я не можу - технічно неграмотний. Тож, другий шлях, як зробили львів'яни. В цьому сезоні отримав два дзвінки від різних людей і декілька запитів у ФБ - чи буде щось у Львові. Я запропонував місцевим підшукати майданчики і вони підтримали двіж. Таким чином, я лише узгодив дату свого візиту. Таким шляхом можете піти і ви, одесити. Лекція в Дніпрі 25 листопада - організовують мої спонсори, магазин "Бумеранг бордшоп Дніпро", Arborsnowboards і Electric. Я теж лише узгодив дату. Ще раз наголошую, що лекції - це моя приватна ініціатива, я не переслідую жодних комерційних інтересів. Все почалось десь в 2008/2009 роках, коли на одному з контестів я побачив, як мого друга і гіда "Хеліскі.юей" сипануло на Цибульнику, коли він вів групу. Я був на протилежному боці кара ("цирку" по-простому), на плечі Говерли. І це лише підкреслило ефект: я стояв безпорадний, розуміючи, що до постраждалого по прямі не менше 3-4 км - це якщо я одразу вальну вниз, а потім побіжу по долині р. Прут на допомогу. Хвилин 40 не менше добиратись. Все обійшлось, але мій шок ще довго не проходив. От тоді я зібрав всі свої нотатки з лекції ІКома (Ігоря Комарова), порискав в Інтернеті (інфи було ще мало, але щось таки було), зібрав свій власний досвід в жменю - і створив лекцію. Пілотний проект реалізовував разом із ГО "Адреналін" (Київ-Львів). Сприяв у цьому Андрій Крикуненко. Вже не пригадаю, коли прочитав найпершу лекцію, але з того часу роблю це постійно, з року в рік, безкоштовно. Потім було чотири роки в "Сноулаб Гудаурі", де я цеглинку до цеглинки збирав інформацію, створював власну фрірайд-школу і курс лавинної безпеки входив в мої тренінги. А минулого року це вже вилилось в незалежний урбан-проект. Я не гляціолог, не геолог, і не є професійним гідом "з лєнточкою, медальйоном і бантом". Вся інформація, яку я подаю, є у відкритому доступі. Але вона підсилена моїм власним досвідом і якимись знаннями з практики. Саме тому мої лекції не коштують 2, 3, 6К, як у окремих спеціалістів тут в Україні. Я не зазіхаю на їхній "хліб", можливо викликаю в них кислу міну, типу "о, умнік, самоучка". Моя позиція проста: кожен, хто робить щось для підвищення грамотності людей у горах - молодчага. І чи бере він за це 100500 шекелів, чи 60 гривень - це питання совісті, самовідданості і особистих принципів. Я за те, що просвітництво має бути доступним. Ну і ще. Відкрию невеличку таємницю, суто ІМХО. 80% інформації з лекції Вєдєніна, Макса Панкова, Ігоря Комарова - це красива лірика про гори, цифри, картинки. Те, що вам ніколи не знадобиться в реальному житті. Ще 18% - це цікаві факти, правдиві історії, аксіоми і постулати, якими і надалі варто послуговуватись. І залишається всього 2% інфи, яка має реальне прикладне значення. Ось заради цих 2% і варто витрачати свій час на подібні заняття. Це знання з практичної площини і сама практика. При чому практика в цих 2% - наше все. Моє завдання - привернути увагу катальників, роздуплити їх трішки, що сніг є не лише фаном. Пояснити ризики і небезпеки. Налякати їх врешті-решт. Щоб посіяти зерно раціонального страху. Колись комусь це врятує життя. Комусь уже врятувало (і я знаю про ці випадки, це не просто самовихваляння). Практику можна пройти зі мною в будь-який момент, коли зустрінемось в горах. За це я гроші не візьму. Мій хліб - це інструкторська і тренерська робота. Бо лавини - лавинами, але 90% виживання залежить від вашого вміння кататись. А вміння кататись я вже прив'язую до лавинної безпеки. Ну, коротше, про це я весь час розповідаю на лекціях, чого тут воду товкти ще )
  17. 4 балла
    Пользуюсь второй год классикой жанра -- Baofeng UV-5R, полностью доволен. В данной ценовой категории (~750 грн. за шт.) общепризнанно считается лучшим выбором. В отличие от всяких парных вариантов вроде Motorola, имеет более мощный передатчик (5 Вт, по сравнению с 0.5 Вт у Motorolla), а также гибкость в настройке частот, что позволяет подключить UV-5R практически к любым другим рациям/каналам. Дальность внушительная при данном размере: в Буковеле, например, пробивает практически весь курорт, испытывая трудности разве что в местах, между которыми большая разница в высоте и/или большое количество препятствий. В Гудаури тоже хватает дальности, не добивало только когда одна рация на самом верхнем уровне, а вторая -- на самом нижнем. Батареи хватает примерно на два дня катания. Как по мне, вещь незаменимая, особенно за границей, где звонки в роуминге проблематичны. Да и у нас использование рации гораздо удобнее, чем использование телефона. Очень рекомендую сразу докупить к каждой рации тангенту (выносной микрофон/динамик): Тангенту можно прицепить на лямку рюкзака или к куртке, а саму рацию положить в рюкзак или в карман и забыть; в итоге, использовать рацию можно будет даже во время езды, ну и ещё чувствовать себя американским копом как бонус. Цена вопроса 200 грн. Ещё советую разобраться с использованием субтонов на рациях, т.к. на популярных курортах частоты обычно переполнены пользователям и часто в эфир вклиниваются посторонние люди. Субтон решает данную проблему. С вывозом за границу проблем не возникает, хотя я по совету форумчан обычно снимаю батарею и антенну с раций, когда упаковываюсь в самолёт.
  18. 4 балла
    Нет, не стоит. Это не "почти новый", а очень старый борд. Просто раньше скользяки и ламинат делали неубиваемыми, поэтому старые борды выглядят сравнительно неубитыми. Но что там стало с сердечником за эти 15 лет - ты никогда не узнаешь. А там пи*дец. Тем более, это непонятный бренд, который изначально могли пилить из дров.
  19. 3 балла
    Сегодня МАУ выкатила билеты для любителей Грузии. И так, Киев-Кутаиси + Кутаиси-Киев от 2367 грн. Не упустите свой шанс взять билет по выгодной цене!
  20. 3 балла
    Такі ціни були роки 4-5 назад, того року ціна була 50грн на маршрутку( 2.5-3 години в дорозі, назад довше) Перевізники від 100 мінімум
  21. 3 балла
    Товарищи! Это пять!
  22. 3 балла
  23. 3 балла
    ну-ну)) все наши ученики, которые пришли переучиваться, или учить уже фристайл - все так оправдываются)) это максимум для торможения ,и притормаживания перед бигом,кикером,трубой итд, а потом все в один голос говорят "бляха, как я катал(а) до этого" "воот чего у меня не выходило" итд ведь с этого начинается всё - это правильная база - а от неё уже идут и трюки и карвинг, итд не забывай все хорошие инструктора тоже когда то не умели катать правильно и жизнь у нас делится на "до техники" и "нереально-геометрическое улучшение после познания техники" аминь
  24. 3 балла
    Мда, хто як хоче, так і дроче. ))) Почитав тему, висновки прикольні: 1. Ніхто не довіряє лікарям. 2.Більшсть вірить в мазі. 3. Всі бояться операції і тягнуть до останнього. Мій досвід: - купіть страховку, не жлобіться. Рекомендую UNIQA. я придбав страховку з покриттям "Весь світ", класифікація "від нещасного випадку + спорт". Всі травми вони класифікують по спец.таблиці, відшкодування йде у відсотках. Травма коліна (меніска) - 5% + 10% при необхідності оперативноговтручання. Сума страхування 100 000 грн. Якщо втрачаєте працездатність - рахують ще дні на лікарняному і доплачують %. Відгуки всі хороші, на наступному тижні я маю забрати в них свою компенсацію; - при будь-яких травмах/болях - звертайтесь до лікаря. Симптоматика різних травм доволі схожа. Згадуючи всі свої травми, я все зводив до: а) "А, розтягнння!, помажу мазями і пройде"; б) "Замотаю еластичнм бінтом чи поношуортез і пройде!" Ніфіга воно не проходить. Біль вщухає, так, але травма залишається і прогресує до наступного рецедиву. А він, зазвичай, лише помножує проблему і посилює травму; - кожна травма індивідуальна і жоден з учаснків форуму вам не нашаманить, що саме з вашим коліном. Відповідь і повну картину дасть лише системна діагностика УЗД+рентген+МРТ. А остаточну відповідь, якщо є ушкодження - тільки артроскопія. В моєму випадку МРТ показувало лише розрив рога медіального меніска. Артроскопія показала, що ушкоджений також і латеральний меніск, і хрящ; - не відкладайте на потім. Чим довше тягнете з лікування, тим гірше. Операція по резекції меніска досить безболісна сама по собі. При простих випадках людина вже на наступний день йде додому на своїх двох з тростинкою. Через тиждень уже можна давати фіз.навантаження. При складніших випадках (як в мене) реабілітація довша: 2 тижні на милицях, на ногу ставати не можна, щоб загоївся хрящ. Потім курс хондропротектора і реабілітація. До середини листопада буду в строю. - лікаря обирайте за відгуками друзів (успішна операція є додатковим аргументом) ну і по його особистих якостях. Багато разів чув, що 2лікарі радили операцію, але от один професор все розрулив і я без операції одужав". Ну або "колінний суглоб - це мікрокосмос і краще туди взагалі не втручатись, все саме розсмокчеться". Ну і ще "в мене був розрив меніска, але все саме заросло, лікарі самі в шоці". Це все байки зі склєпа. Меніск не заросає сам і не самовідновлюється. При розриві він починає виходити із звичного положення і стирати хрящ. Звідси і болі в коліні. Як наслідок, можна позбутись і меніска, і хряща. Ну це не смертельний вирок, звісно ж. Сьогодні проводять успішні операції по заміні колінного суглоба, коштують 1,5-2 К зелених. Але воно вам треба? Вартість оперції на меніску чи звязках значно дешевша.
  25. 3 балла
    Вот мое хозяйство https://www.instagram.com/alana_chiha/ Как сразу хозяин кота начал дразнить собаководов, но мы то умней
×