grabli

Дякую тим, хто відгукнувся. На інших форумах все мертво.

Привіт, екстремали. До мене звернулись волонтери, шукають водо- і вітро-стійкі комбенізони темних кольорів (чорні, хакі) для бійців АТО, які патрулюють територію на вишках. Жаліються, що мерзнуть. 2,3 чи 5 - чим більше, тм краще. На секондах - не те. Розміри - максимально великі, бажано. Мембрана - пох яка, аби була. 20К і навіть 10К не обов'язково ) Звертайтесь через ЛС або за номером 097 11вісім три8 59. Граблі.

Не знаю. А хто каже? Людина, яка давала запит про неї - добра знайома чи подруга власників Ангара. Але вона мені не писала більше.

підійде.

Дякую. Я запитаю, чи підійде така.

Вапше не любофь ) Джаст бізнес, нот персонал.

Блін, шкода що боти - це не сноуборд і не курточка, яку можна так от запросто взяти і поміряти, затестити Я б із задоволенням прикупив собі ще 2 пари (Фітвели і Маламути), але це попандос на 1000 зєлєні. Власне, Ден правий. Універсальних ботів нема. Завжди мучишся між надійністю, легкістю, практичністю і цільовим призначенням. Фрістайл в ХВ - УГ. Фрірайд в Нітро Бараж - УГ. Клаймбінг в легких і зручних тапках - УГ. Але, по ходу, альтернатив нема. Разово можна так-сяк викрутиись. Але не більше.

Ждьомз, ждьомз. Просто не нада забувати, шо нє царскає ета дєло - по марєнав у сноуборд-ботах лазєти. Снєг всіму галава. )

Ну всьо, Хуаніто. Ти порвав всіх на дрантя останнім постом. Тему можна закривати. Резюме: зваживши всі пропозиції на ринку і ті, які є в наших магазиках, ботами для беккантрі вважаються 1. Саломони Маламути - кльові, сидять тапочками, надійні, відносно дешеві. Типу суцільняком плюсові, мінусів не помітив ніхто .2. Ділакс Спарк ХВ - дорогущі, заточені під про, на любителя. З плюсів - легкі, зручна система шнурування, ранти-кранти всьо таке, жорсткі. З мінусів - попередні (доХВшні) моделі шота надто швидко розвалювались. Особливо у фанатів пошвендяти по кавказькому хардкорному грунту в малосніжні сезони. 3. Фітвели - чудний і діковінний звір, у якого всі інші бренди смокчуть і прицмокуюють. З плюсів - всьо. З мінусів - ціна. Чекаю через півроку звітів від Хуанітоса, після того як він вальне з Казбегі ))) Давай, старий, я в тебе вірю!

Ок, тема не про карвінг. Факт, що СП для карва не підходять.

Не переживай. Дружбан теж розвалив базу, кілька місяців з ними листувався і задрочував, але врешті-решт отримав новенькі СП Маунти Алю (повністю). Так що можеш розраховувати на аналогічне. Є підозра, що погіршення якості пішло після перенесення виробництва в Китай (так стверджують росіяни). Не знаю, народ, як ви примудряєтесь їх ламати, це, мабуть, талант. В мене одні БХ вже три сезони відкатались (порозлазились стрепи, підлічив їх армоскотчем), інша пара - другий сезон і взагалі як новенькі. Мої старі Маунтейни чудово тримаються у Вітьки Злидня (їм уже 4 сезони). А катати так жорстко і біспащядно, як катає Вітя, треба ще вміти. І все ок. ІМХО, для "глибинного карва" треба брати відповідний стаф і не чекати від класики того, що дають скоби і жорсткі боти. Мені ця стихія мало знайома і я досі не розумію, в чому кайф - ну не вкурюю і все. Наступні кріплення купуватиму також СП, вирішую тільки - Маунтейни чи сплітові. Бо і так вже дофіга того добра вожу з собою. Відкрию свій секрет. Не шукайте універсальні рішення. Купіть собі 2 дошки і 2 пари кріплень (окрма на фрірайд, окремо на фрістайл) і черевики середньї жорсткості. В мене дві пари черевиків - фрірайдові і "робочі" фрістайлові. Останні (Nitro Barage) тримаються відмінно і просять лише поточного ремонту (шви розлазяться, віддав зараз на кап-ремонт). Фрірайдні Делюкси протримались 2 сезончики. Беру їх тільки на сплітур і на чьоткий фрірайд. Намагаюсь по каменюках не лазити і ходити виключно по снігу. Хто береже стаф - у того він і служить довше. Ну і ще... Прокачуйте скіли, вчіться кататись і зважуйте свій ірвень і рівень гори. Більшість поломок стаються не через поганий стаф, а через яйця райдера.

Huan, ви всі тру і хардкір-беккантрісти - розвалюєте по парі черевиків за сезон! )))) ІМХО, секрет живучост черевиків криється в тому, скільки пар черевиків юзати як ходити. Думаю, компроміс між ТРЕКІНГАМИ і хардкір-фрірайд-ЧЕРЕВИКАМИ ще не винайдено. Може ті смугасті "зьобри" стануть таким варіком. Однак в нашому випадку завжди чимось жертвуєш: - або комфортом; - або надійністю; - або функціоналом.

хороша ціна. темі ап. )0) рекомендую замість флега Райд Слеккантрі, НС СЛ чи Херітедж. яле воістину рулить Ф1.

Італійці розробили нові черевики для хардкір-беккантрі: Хто казав, що Spark'и дорогі - нехай видихає ))) Ці штіблєти ще дорожчі і ще мажорніші.

Власне, ФЛОУ цю штуку скомуніздила саме у фастеків. ))) Називається Lift release і використовується вже мінімум 4 роки.

Вовка, ти пишеш від імені продавця. І твоє право - відмовитись від товару чи ні. Я пишу к користувач даного бренду (СП). Одні Бразерхуди викатую вже третій сезон (ти знаєш, де я працюю і скільки годин на схилі, скільки днів в сезоні). Беру їх і на спліт для походів, і в парк, і на фрірайд. Так, розпатлалась стрепа. Так, немає чим замінити (хоча з магазика "Бордклаб" ніби сказали, що мають "Гну" на запчастини, я поки що не уточнював). Пошарпана стрепа має неестетичний вигляд. Але ці БХ-ки працюють добре і в такому вигляді. Є ще трохи новіша модель, її я бережу якось. Думаю, тема вичерпала себе давно. Можна підсумувати: (плюси): - швидкість вдягання на схилі; - легкість в налаштуванні; - зручний функціонал; - добра фіксація ноги; - міцна база; - технологічність. (мінуси): - вдягаються тільки з переднього канта; - ненадійність окремих вузлів (десь ослаблюється пружинка, десь защіпки вириваються); - відсутність запчастин (не те що в РОМах!). По кожному з мінусів можу дати аргументовану відповідь, але факт є фактом - без багів нікуди. Та головний аргумент все одно такий: якщо бережливо ставитись до стафа, він служитиме і 270 днів (3 сезони по 90 днів). Якщо ставитись до стафа як до витратного матеріалу - можна знищити його і за 1 тиждень катання. По класиці плюси/мінуси я вже описував. Класика вона і є класика - консервативно, дешево і сердито. Все взаємозамінюється, все ламається, все ремонтується. Але до фастеків швидко звикаєш і стаєш залежним від плюсів, закриваючи очі на мінуси. Чимало моделей не завозиться в Україну (зокрема сплітова і в минулі 2 сезони - фрірайдова). Немає належного промо (зрештою як і по інших брендах). Дорого (хоча в сезон знижок можна відловити їх і за 150 баксів, як от я). А далі - хай вибирає той, хто любить експерементувати. А консерваторам можна порадити консерви )

вражаюсь живучості даної теми. Здається, всі аргументи про і контра давно викладені. А зараз вона перетворилась на тему-фіксінг. Вовка, визначитись з фастеком не складно. Це просто справа смаку і звичок. Неможливо розписатись за всі моделі. Є брак, є дешеві версії. Десь там хтось виклав фотку випатраного переднього стрепа... Сам катаюсь зараз з таким - це модель 11/12 року. В наступному поколінні кеп-стрепів вони почали давати гумовий протектор на нижню частину... Така сама проблема і з верхнім - тканева основа не витримує ніякої критики. Але кататись і отримувати задоволення це не заважає ) Армований скотч - і всі проблеми вирішені.

На здоров'я ) Подруга тут сказала золоті слова про схожі ситуації: "Харашо шо дєньгамі" )

Імейджерін Дрегон: Кудебі Пн.-Сх. (одразу під хрестом, лінія відриву і тріщина): Кудебі Пн.-Сх. - винос лавини, зустрівся внизу із тією, на якій "катався" Богданка: Кудебі Пн. (лавина Богданки): Дам більш детальний аналіз цієї експозиції. Це невеличкий котлован (цирк) зі слабо вираженим рельєфом. По центру котлована проходить ледь помітний водорозділювальний виступ, ліва частина якого більш витягнута і пласка (по ній катають всі, завертаючи назад на курорт), а права - має форму "лійки", верхній контур якої викривлений і заходить під скелі, через які пробував заїхати Богданка. Крім того, вітер в цьому місці працює так, що він дує з Пн. і Пн.-сх. напрямку, тим самим задуваючи і згладжуючи "лійку". Тож як би ви не заїжджали в тому місці - все одно попадаєте в червону зону. Єдиний безпечний шлях в цьому закутку - дропати зі скель, але й тоді є велика імовірність попасти в небезпечну зону і зірвати "бонус". Даний котлован треба проїжджати зліва, дуже акуратно зарізаючись. Зрештою, Богданка, знаючи ази лавинної безпеки (як він сам сказав), порушив перше і найважливіше правило - НЕ КАТАТИСЬ В 1й ДЕНЬ ПІСЛЯ СНІГОПАДУ. Опади становили 60-80 см, що означає підвищену лавинну небезпеку. Зірвати того дня щось подібне можна було будь-де. Місця для катання вистачало. Я з учнями прекрасно викатував ту ж гірку на Зх. експозиції. До речі, того ж дня, вранці, зійшла Пн.-Зх. сторона Кудебі, фактично вся - з-під скель. І це був явний знак, що ходити туди, і тим більше кататись - не варто. Думайте, чуваки і дівчата, де кататись і з ким кататись. Життя набагато дорожче ніж 30 с щастя катання в пухлячку.

Фільм такий "Про бізнесмена Фому", про російську безнадьогу. Там ще комік Євдокімов знімався: - Ты зачем в реку полез? - Перемахнуть хотел. - Так ведь мост есть! - Ну есть... - А в реку зачем полез? - Перемахнуть хотел. (С) "Про бизнесмена Фому" Вибачай, старий, за неприємні слова. Але не перестаю дивуватись елементарній людській (і твоїй) дурості, що проявляється в кожному з нас. Ми бачились в "Озоні" того вечора, коли ви пили "за нвий День народження". Пам'ятаєш наш короткий діалог? - Народ, затямте собі, що в перший день після снігопаду катосити поза трасами - смерть... - Та я це знав!.. Знав, і все одно пішов туди. Ще й не один. Бо реально в Гудаурі статистика смертності фактично нульова у порівнянні з іншими курортами. І ти міг досить суттєво її зіпсувати, збільшити на 1/6. Наслідки були б дуже печальними: 1. Закрили б гору для всіх інших людей. 2. Суттєво б пожорсткішали правила катання, що перетворило б Гудаурі з фрірайд-оази на нудний курортик. 3. Зараз курортом активно цікавиться новий інвестор і смертельний випадок поставив би масну крапку на розвитку курорта щонайменше на кілька років. Звісно, ніхто з катальщиків про це ні разу не думає. Хоча перше правило на фрірайді вимагає барти з собою мозок. А вже потім - локальних гідів-рятувальників тощо. І заодно дякую тобі за цей інцидент. Ти створив чудовий наглядний посібник для всіх учнів нашої фрірайд-школи. Наступного дня я поткнувя туди з меою пошукати твій Ла-Нінья, але побчив, що дві лавини зійшлись в одну і посунули далі в Хада - і різко передумав це робити. Безнадійна штука як мінімум до травня. І навіть в травні, якщо дошку знесло більше ніж на 500 м вниз, шанси її звідти дістати мізерні. Всі лавинки того дня відфоткав. Є що показувати на заняттях. І ріспект, що визнаєш це самий.

ребзя, сноуборд підбирається не на зріст, це не лижі! вага в першу чергу. і читаємо специфікації на офіційному сайті.

минулого року провозив 4 дошки, 2Хкріпла і 2Хчеревиків. якщо вага до 32 чи 33 кг - ніхто і не заїкається.

Снега в Гудаури становится больше. А значит нужно готовиться к фрирайду! Прокачивать скилы, получать накат и прогрессировать можно целенаправленно - на фрирайд - в программах SnowLab Gudauri. Мы стартуем с 26 января - первая группа уже ждет с нетерпением. Осталось всего пару мест на 3-х и 5-дневную программу. Записывайтесь заранее - это улучшит катание. Всем предусмотрительным, а также на групповые заявки у нас действует отличная система скидок от 10 до 15%. И помните - паудер ждать не любит! Информация о программах тут >>>

пака шо заліваєм зєнкі. стаття своє зробила - дала грунт для обговорень.

Angrysnowboards підвели підсумки року і вибрали найтехнологічніші деки минулого сезону.