Eos

блять я уже завидую!!! такой легкий комплект будет сам за тебя все трюки делать, а телочка когда будет его тебе носить вообще оргазм получит!

На камере все не заканчивается, нужна еще карта памяти хорошая... Это конечно сумма не большая но если бюджет впритык надо обратить внимание.

Неужели в неньци есть страховые которым на тебя не пофиг? Скорейшего выздоровления.

Версия на память для себя от Миши Цыбуха.

ну да, круто для суровых украинских ледяных трампиков без кантов...

Отличненько)

ЧСВ over 9000 детектед.

Коли все це було на рівні задумки мало хто вірив в те, що це реально. Але після тижнів планування і скептицизму дзвінок із Буковелю про те, що вертоліт є і вони готові у п'ятницю вечером перевернув моє життя з ніг на голову на тиждень. Ідея була досить проста і зрозуміла - використати вертопльот для підьому на всі 2-х тисячники і зібрати крю з людей яким можна довірити своє життя у таких умовах і спуститись вниз. Завдання ускладнювалось різними формальностями у вигляді фіксацій рекорду, операторів, різним станом снігу, ніким не катаними лініями і т.д. Але це було круто. Суботу, неділю і половину понеділка ми відчували на собі яке тяжке життя прорайдерів які чекають погоди. Занятися було буквально нічим. Єдиний цікавий момент з усіх цих днів був інструктаж з техніки безпеки з пілотами. Все почалося з понеділка вечора, коли після оглядового обльоту ми мали фото всіх вершин і намітили приблизні лінії спусків, розташування операторів місця висадки і підбирання. При обльоті здавалося що снігу немає як такого. Фірн, бурий лід (з гелікоптера здавалося що це таки лід) сніг тільки у затінених кулуарах. Оскільки перед нами стояло завдання обкатати 6 вершин і "рекорд" мав бути встановлений хотілось зробити все максимально безпечно і без травм, тому лінії обиралися якомога простіші і без "лютого фрірайду". Цей факт мало радував бо маючи можливість катнути хелі і їздити по звичайних схилах... Нє очєнь. Місце дислокації "табору" для рятувальників та посадки гелікоптера у випадку неможливості сісти десь ближче було обране на Заросляку. Коли гелікоптер прилетів туди ми стали кумирами жіночої збірної не то по боротьбі не то по боксу, і вони не хоітли нас відпускати на наше небезпечне завдання обліпивши вертопльот з усіх сторін. Першою вершиною був Гутин Томнатек, оскільки там напередодні була залишена на ніч моя камера, щоб зняти як куховарилась для нас погода на хребті. Пізніше саме цей стратегічний рух дозволив нам таки встановити рекорд, тому що ми зробили 3 вершини (Гутин, Ребра, Бребенескул) і завезли першу групу на Піп Іван на одній заправці вертопльота. Гутин Томнатек був до нас привітний, його південно-східний кулуар був відпущеним і ми дуже круто катнули. На Ребрах через непорозуміння з операторами внизу довелося довго траверсувати схил до кулуару у який їх висадили. У кулуарі сніг був чудовий. З Бребенескула лінію я вибрав невдало і прийшлось їхати по задутому снігу в перемішку з фірном і льодом. Загалом день проходив чудово і все йшло по плану. Одну групу (2 райдера 2 опреатора) вертопльот закинув на Піп Іван, а нас з Юрою Дербахом та двома іншими операторами забрали на Буковель, де поки вертопльот заправлявся и шикарно пообідали першим другим і кампотом, поки Катя і Слава сиділи голодні коло обсерваторії. Ми зжалились над ними і привезли їм снікерсів ) Опреатори з ачас нашої відсутності пропонували зняти їм лав-сторі ) На Попі Івані гелікоптер не зміг сісти внизу, тому оператору прийшлось вискакувати з нього на льоту поки він зависав над схилом, а нам після спуску по задутому як бетон горбатому фірно-снігу (де кант зірвався і я пролетів метрів 50 не маючи об що зачепитись на пузі як пінгвін до першого снігу) довелось залазити в висячий коло нас вертопльот. Але тоді якось про те не думалось. Тіло виконувало те що мало для того щоб таки виконати завдання. Наступною вершиною була Говерла. На Говерлу крім нас вивезли ще і весь наш табір безпеки з Заросляку і по фірну твердому як бетон був "масовий" спуск зазнятий з вертопльота. Нам бракувало часу і ми спустились тільки до Малої Говерли. На спуску Юра повів себе як справжній буковельський лижник і збив бордера який їхав перед ним (т.е. мене ). Все обійшлось і ми посміявшись полетіли на Петрос. Ми планували спускатись по головному кулуарі Петроса на північ, але оскільки сніг там був 100% задутий і прихоплений в тіні в бетон ми вирішили що бетону на сьогодні досить і спустились по південному ребру і потім в південно-західний кулуар. Сніг в кулуарі був просто божественний і став чудовим завершенням дня. Поки гелікоптер літав на останню дозаправку щоб забрати нас ми святкували те, що ми зробили. Спустились з 6-ти 2-х тисячників за 6 годин. Дякую Буковелю і особисто Олександру Шевченку за здійснення мрій не однієї людини.

6 вершин за 6 часов я уже)

Ты ее рентгеном фоткал? Я думаю контроль качества такую доску не выпустил бы за пределы завода.

Только у нас, наверное, такое может выяснится на узи. Хорошо что скальпель внутри не забыли блеать! Рад за тебя) Восстанавливайся быстрей.

Имел честь откатать несколько бомбовых дней на Agent Rocker 157. Ростовка была маловата, но в катании по Буковлю доска показала себя как супер-интересная, мягкая и в то же время с отличным Олли поначалу несколько раз убирался изза того что не привык что доска кидает НАСТОЛЬКО высоко (речь идет о прыжках с надувов и кочек, не с трампов поскольку парк был в плачевном состоянии в те дни). Граунд трики делаются реально легше, а мягкость доски позволяла проехать в тейл-прессе пол-трассы да еще и поворачивать при этом без напряга. Доска мне понравилась настолько что я решил все же изменить своей любовнице 10/11 Rome Mod 158 W для катания мега-фрирайд-дня который запомнится мне на всю жизнь. Поскольку условия были очень разные и в большинстве пухлым снегом и не пахло - рокер (а как следствие - мягкость) и слишком боьшая отдача доски в прыжках сыграла со мной злую шутку несколько раз :-) Эта доска однозначно не подходит для задутых жестких склонов и фрирайда по горбатому льду, возможно это так же следствие малой ростовки и того что по словам Спая семплы пришли не настолько жесткие как должны были. Итог: Это отличная доска для катания по курорту, в парке, с отличным щелчком и супер-податливая для разных граунд-триков. В то же время семпл не отличился стабильностью хода в жестких условиях или на большой скорости.

Отлично! Выглядит что вы потрясающе катнули!

такое пиво открыват надо только медалями

160 Под 90 килограм такие крепления могут долго не прожить, доска быстро потеряет жесткость и боты скорее всего разлезутся. Если есть финансовая возможность - потрать $600-700 на хороший комплект из-за бугра или по предзаказу в продвижении. Ростовку для твоего веса однозначно 160+

Ага а мы с него еще перлись)))

Да, но будь готов что если будешь катать 10+ дней в сезон, то это доска на сезон-два. Я первые два сезона откатал именно на похожем комплекте. Если есть возможность сразу купить что-то стоящее и ты уверен что будеш катать 15+ дней в сезон - не економь и купи что-то более крутое. Для учебы и простого соскребания склонов этого комплекта более чем достаточно.

Я постараюсь на завтра на вечер подготовить тексто-фото-минивидео отчет. Stay Tuned.

Вот так никому не извесный райдер утер нос всем нашим "про"! :-) Молодчага!

Там був такий фірн, що можна було хоч танком їхати.

Парочка фоточек для затравки.. Блин ребята это сложно осознать, не то чно написать отчет!!!

Фото видео и все остальное очень скоро сегодня смотрите новости, рекорд по калыбингу установлен.