Перейти к содержанию

Таблица лидеров


Популярный контент

Показан контент с высокой репутацией за 02/27/18 во всех областях

  1. 8 баллов
    Гайззззз Лайкі репости ) Ну і критикувати не забуваємо )
  2. 8 баллов
    Мотивація Сноуборд для мене завжди був найкращим способом провести час з друзями. Чудові ліки від щоденної рутини, які, чесно кажучи, викликають звикання. Почав дивитись змагання, слідкувати за передовими світовими і українськими райдерами, одним з таких був Кирило Мілютін. Як каже сам сноубордист, він являється “послом” (ориг. “ambassador”) сноубордингу в Україні. Помітивши пост в фейсбук про те, що він допомагає організовувати Чемпіонат України зі сноуборд слоупстайлу, я вирішив, що повинен взяти участь. Тим більше, сноуборд слоупстайл - це явище відносно нове для українського спорту. Для підготовки і оцінки моїх навичок Кирило запросив мене приєднатись до тренувань Raider’s choice school на 5 днів, де він і викладав. Про них і буде цей звіт. День 1. Середа Разом зі мною в школі був ще один учень Юра, який приїхав на 2 дні раніше, всіх інших чекали пізніше. Поселився я до хлопців о 8 ранку в готель Легенда Карпат. Вони замовили на мене сніданок і, поснідавши, ми відправились в парк на перше заняття. Перший день тренувань проходив під чітким керівництвом і повним контролем Кирила. Верхній парк, на жаль, був зачинений і в ньому працював ратрак. Тому весь час ми провели в нижньому парку, розклад дня: Розминка на трамплінах: прямі стрибки з шифті, потім базові греби; Розминка (в прямому розумінні цього слова); Базові трюки: 4 різні 180. Тут довелося трішки через себе переступити і стрибнути switch bs180. Мабуть врятувало те, що трамплін був зовсім маленький і з другого разу трюк вдався; Сальто назад (wildcat). Врахувавши погодні умови (плюсова температура і м’який сніг), порадившись з учнями, Кирило вніс цей пункт в наш розклад. Признаюсь, це було трошки несподівано, але досить круто! Один зі своїх стрибків я перелетів і перекрутив, але мене це зовсім не засмутило. Останні спроби були досить непогані і ми перейшли до наступного пункту; Родео. Сніг ставав все м’якіший, ми стрибали наші перші родео: Юра - bs, я - fs. Пишаюсь тим, що спробував. До виконання трюку ще далеко, але Кирило запевнив, що перші спроби вселяють оптимізм. Коли вже швидкості стало невистачати ми зробили перерву і перейшли на джиб; Джиб. Вибрали простеньку трубу і настрибували туди хто що хоче/вміє, ходили пішки. Нарешті Кирило трошки відволікся від тренерської роботи і покатав з нами, показав наглядно як має виконуватись той чи інший трюк. Я дізнався багато про те, що в мене виходило нестабільно і ми привели в норму мої “27danish” (нове для мене слово). А коли тренер почув, що я ніколи не робив преси, то змусив працювати над цим компонентом. На ньому ми й закінчили день. Вражень від першого дня море, всі вони позитивні. Новий для мене досвід перебування в сноубордичному таборі виявився досить цікавим. В першу чергу, завдяки хлопцям, з якими я познайомився. Мій перший switch bs180: Непогана спроба fs rodeo5: “Так стрибнув наче летіти ще метрів 15” © Кирило: День 2. Четвер Юра трохи застудився і залишився в номері. На схил з Кирилом ми відправились двоє. Рано поки не виходить туди потрапити, але свої 6 катальних годин ми все одно назбираємо. І так, я і мій персональний тренер об 11:00 почали з джибу. Кирило робив трюки, я повторював за ним, на кожен одна спроба. Frontside: nosepress, boardslide, lipslide, blunt to fakie, tailpress. Потім те саме з backside. Далі 4 50-50 з різними аутами. Вчорашній новий для мене fs nosepress мені зарахували. А взагалі, не вдаючись у подробиці, на двох ми зробили всі перераховані трюки. Прикольний формат катання, щось схоже на гру у skate, тільки замовляє трюк завжди тренер. Після такої розминочної програми вирішили познімати. Почали з мене. Ефект камери ніхто не відміняв і трюки вже виходили не так легко і далеко не з першої спроби. Потім ми помінялись і за камеру став я. Виявилось, камера - це не тільки моя особиста проблема. Та все ж, ми відзняли 2 pretzel out від Кирила. Далі він поїхав тестувати великий трамплін а мене відправив на просту трубу “тестувати” мій switch. Трохи згодом Кирило привіз хороші новини: трамплін ідеальної форми, перебудовувати його вже не будуть і можна стрибати! Ложка дьогтю - заїзд на трамплін перекритий сіткою в якій є невеличкий отвір менше метра. Задача в мене була проста - стабільні прямі стрибки, правильна техніка всіх елементів: під’їзду, поштовху, польоту і приземлення. Виконував я її зі знайомою усім боягузам недосвідченим райдерм проблемою - недоліт. Детально розібравши моє відео дійшли висновку, що мені треба менше кантуватись і більше набирати швидкості. І хто б міг подумати, це допомогло - я успішно долетів куди треба. Варто також зазначити, що стрибав Кирило. Розім’явшись прямими стрибками і зовсім не збентежившись діркою в сітці шириною в метр, він ставив bs cork5. Виглядало це фантастично, я знімав з розгонки. Не часто таке побачиш наживо. Приблизно о 16:00 ми закінчили з трампліном і повернулись розказувати мій switch. Мабуть, цього дня я джибив не в своїй стійці більше, ніж за усе своє життя до цього. 50-50 з аутами, кілька слайдів, пора їхати додому. Перед маршруткою обов’язкова плацинда з сиром - тільки зараз згадали, що не обідали. Після вечері і своїх відео подивились фільм Eternal Beauty of Snowboarding. Дивно, але хлопці до цього його не бачили. Фільм крутий, раджу всім. Цитата Кирила: “Його треба дивитись на кожних зборах”. З нетерпінням чекаю завтрашнього дня, хоча й розумію, що втома накопичується. Сподіваюсь, зможу відкатати наступні дні з такою ж енергійністю і продуктивністю. Новий трюк fs nosepress: “Як ти його зробив” © Кирило: Pretzel від Кирила: День 3. П’ятниця Вже по традиції потрапили на 8а об 11:00. Великий парк зачинений, розгони і транзити нератрачені, весь день доведеться кататись в маленькому. Погода сонячна і спекотна, поки тримають тейбл-топи, вирішили пострибати там. Після розминки і кількох прямих стрибків Кирило замовив і мені і Юрі лінію fs3 bs3. Критичні помилки мав в обох трюках: занадто великі дуги, голова дивиться не туди, розкидаю руки і т.д. Доволі плідно попрацювали і помилки виправили. Навряд я б до цього прийшов сам найближчим часом. Після цього пробував стрибати bs5, поки далеко від результату… Коли трампліни розтанули, ми перейшли на джиб. Я запропонував і Кирило погодився - будемо ходити на кінкову трубу. Мені вона була цікава, бо я далі 1-ї секції ніколи не добирався. Отримавши правильні настанови і моральну підтримку, з н-го разу, але таки проїхав 50-50 до кінця. І навіть вийшло кілька разів 180out, що я одразу ввечері і виклав в інстаграм. Погода погіршилась, пішов дощ. Заминка теж традиційна - switch на найпростішій трубі. Щось вийшло і там, але головне - це процес розкатки незручної стійки. За прогнозом завтра метр снігу, якщо збудеться - парк навряд відкриють. Чекаємо з нетерпінням завтрашнього дня. Поборов кінк: Поборов кінк (х2): Top to bottom від Кирила: Switch на заминку: День 4. Субота В парк приїхали о 10:30 на, м’яко кажучи, не найкращу погоду. Всю ніч була плюсова температура і вже зранку каша під ногами. Трампліни під дошкою провалювались, на приземленні вибивались ями. Розминочні прямі стрибки, потім кілька проїздів swich bs180, bs180. В принципі, стрибати switch bs180 - цікава і потрібна штука. Тільки зараз я це зрозумів і тепер буду прокачувати його. Потім змінили лінію на switch fs180, fs180. Це легше, але довелось проїхати кілька разів, щоб отримати від Кирила “зараховано”. Завершальним розминочним трюком був switch fs360 на першому тейбл-топі і вільний стрибок на другому (я стрибав вже звичний для себе switch bs180). За кілька проїздів ні разу не приземлив його чисто, весь час завалювався назад. Думаю, зможу це виправити в наступних поїздках, бо трюк мені сподобався. Після розминочних стрибків і, власне, розминки, взялись за новий стрибок - miller flip. Погода вже не дозволяла стрибати щось серйозне і з прольотом, Кирило вирішив нас познайомити з цим цікавим стрибком. На жаль, ніхто з нас так до кінця і не зрозумів його, не допомогла навіть поїздка на шишки великих трамплінів. Сподіваюсь, в мене ще буде можливість потренувати miller flip деінде, але однозначно приземлення має бути м’яке Погода змінилась, замість дощу почав йти легенький сніжок, температура опустилась і каша під ногами почала замерзати. Кирило оголосив про вільну програму, назвавши її модним словом shred. Зробили кілька спусків близько один коло одного, намагаючись використовувати нестандартно всі фігури, які трапляються на шляху. Кожна лінія відрізнялась від попередньої. Не похвалюсь своєю сноубордичною уявою, її ще треба розвивати. Цьому час від часу такий shred якраз і допоможе. Взяли паузу перепочити і з’їсти по снікерсу. Я попросився на джиб на 3-х фігурах в лінію, а не на одній, як ми робили раніше. Хлопцям ідея сподобалась і вони мене підтримали. За кілька проїздів Кирило зі словами “щось ви хлопці дуже розкатались” дістав камеру. Вона витримала тільки 2 зйомки, потім розрядилась і свою лінію я так і не зняв. Шкода, вона була складна і повністю її проїхати зміг тільки 2-3 рази, та й те не чисто. Коли вже сили покидали і стрибки зовсім перестали виходити, я перейшов на звичну програму заминки - switch на найпростішій пластиковій трубі. Зробив кілька 50-50, потім додав різні 180out. Непомітно настала 16:00 і ми вирішили їхати додому. Хоч і погода не радувала, ми сьогодні віддали багато сил і зробили інкремент своїх навичок. Після дороги додому і вечері хлопці познайомили мене з мультсеріалом Brickleberry. Увімкнули одразу 2-ий сезон і не могли зупинитись, серії йшли одна за одною, ми їли насіння, пили чай і сміялись, бо мультик дуже своєрідний. Рекомендую. Ввечері за вікном вже було видно 5 сантиметрів снігу. Прогноз на ніч - ще 50. А це значить, що парк в кращому випадку відкриють після обіду. Я вирішив зранку відправитись у Франківськ і провести день там. Чесно кажучи, за ці 4 катальних дні я віддав всі емоції, енергію і сили. Цим дуже пишаюсь і зовсім не соромно пропускати 5-ий. Лінія від Юри: Початок моєї лінії, на якій саме вчасно розрядилась камера: Висновок Висновок буде у форматі “очікування - реальність” а потім декілька додаткових пунктів, які я теж виніс з цих тренувань. Очікування: підготувати програму (лінію) для змагань; Реальність: всю зиму великий буковельський парк відсутній впринципі, його не було попередні рази, як я відвідував Буковель, його немає і зараз. Далі - без коментарів. Очікування: познайомитись з кращими українськими сноубордистами; Реальність: знайомство вдалось на 100%, я навіть не очікував, що всі хлопці настільки привітні і прості в спілкуванні. Rider’s choice school - це місце, де раді кожному. Спробуйте, вам сподобається. Очікування: підняти свій рівень, поставити кілька нових трюків; Реальність: я не просто підняв мій рівень катання. Кирило вказав на помилки і недоліки у вже існуючих трюках, які були ключові для мого подальшого прогресу. Я впевнений, що він не за горами завдяки інформації, яку я отримав в Rider’s choice school. Не хочу навіть думати про те топтання на місці, яке б мене чекало в іншому разі. Хочете прогресу - на вас зі сторони має дивитись професіонал, інакше це затягнеться надовго. Очікування: перевірити, чи міг би я теоретично стати професійним сноубордистом, провівши кілька днів з такими хлопцями; Реальність: на 99.9% впевнився, що мені точно не варто думати “якби моє життя склалося інакше”. В цих хлопців любов до сноуборду значно більша ніж у мене. Вони проводять в горах місяці і віддаються своїй справі повністю, жертвують заради цього всім іншим. Для мене ж сноуборд - це хобі, яке має бути в кожної нормальної людини. Тиждень інтенсивного катання - це мій максимум. Далі голова сама просить себе повернути в звичне середовище. Ті декілька пунктів: Не перекручуйте сальто в перший день катання. Це боляче і це заважає, катайтесь обережно. Головний девіз сноубордистів - safety first. Хоч хлопці і монстри сноубордингу, але я сподіваюсь, щось нового вони дізнались і від мене. Eternal Beauty of Snowboarding вони цитували після перегляду, а від снікерса в кишені на схил ніхто не відмовлявся. Чи відвідаю я такі тренування ще раз? - Сподіваюсь, це стане для мене новою традицією, мені все дуже сподобалось! Подяка: Наді, без якої я б не наважився і яка, фактично, змусила мене поїхати; Кирилу і Юрі, які так легко прийняли мене в свою сноубордичну банду. Я кожну хвилину почувався одним з них в чому велика їхня заслуга.
  3. 4 балла
    15.03.2018 заблочили абон жены. Пришлось идти в кризис центр на 2й подьемник и разбираться. Абоны наши, покупались на сайте буки еще в 15 году и так как у нас абонов целая стопка и они не именные мы их и не думывали подписывать. По факту в 16 году катала жена, в 17м - я и в 18 снова жена. На 5м подьеме в первый день катания заблочили. По ходу система просто сверяет фото, дает уведомление, а само решение о блокировке принимает человек. Потеряли час времени(а очередь была вообще на часа два) но абон разблочили, прям одолжение сделали с барского плеча, если б абоны были именные даже б не разговаривали. Посоветовали подписывать абоны и не путать их. Не хочу размусоливать тему про администрацию буки и всё то что я про них думаю(если сдержано и вкратце: они конвертируют свои гипотетические риски в конкретные и реальные проблемы для своих клиентов), а просто хочу предупредить что таких блокировок десятки в день и даже если правда на вашей стороне вы запросто сможете провести не один час в очереди кризис-центра.
  4. 2 балла
    По свежим воспоминаниям (вернулись из отпуска 2 недели назад) хочу поделиться впечатлением о том, как катались в Турции на курорте Ерджиес. Мы – это я, моя жена и наш младший почти 7 лет от роду. Я катаюсь давненько. Назову свой уровень «продвинутый любительский», жена - катается на ледянке вместе с малым и любит барахтаться в снегу, но на лыжи или борд ни ногой. Сын по малолетству освоил русановскую лыжнюJ, вожу его помаленьку в Пролески в Скай Молле и пару раз катались в Протасовом Яру. В прошлом году ездили все вместе в Буковель, а так я обычно езжу-катаюсь с друзьями – Буковель, Польша, Словакия. На большее пока не хватаетJ. Об Эрджиесе узнал почти случайно – читал кое-какие отзывы россиян по прошлому году, потом рылся в нете, а в этом году девочки из агентства подсказали, что будет рейс из Киева. Когда увидел цены, понял, шо надо брать! Даже если каталка не понравится, то отдохнуть можно. Итого – вылетели 28 декабря на неделю, прилетели рано утром без задержек за 2 часа в Кайсери и поселились там же в четверке Холидей Ин. Курорт Ерджиес – это гора Ерджис, которая находится километрах в 20. Есть отели и под горой, но начитавшись, что на самом курорте делать особо нечего, кроме как кататься, а у меня жена и малолетний сын, решил поселиться в городе (чтоб им веселее было). Тем более, что менеджер сказала, что трансфер включен. А мне не привыкать, я и в буковели селился подальше, чтоб дешевле было. Первое впечатление – солнце и снег. Красота! Потом удивились, что деревьев почти нет. Догадались, гора – это вулкан, поэтому нормально. Начали разглядываться потихоньку. Сразу поразило, что людей очень мало, а оборудование самое современное. За неделю разобрался, что трасс много, но все они не очень сложные, как раз для меня. Продвинутым особо делать нечего. Кто-то говорил, что есть 2 черные трассы, но они закрыты частенько. Хорошо, что все зоны соединены между собой трассами, очень удобно. Для меня плохо было то, что последний автобус в город уходил около четырех дня, сворачиваться надо было рано. Но… Сам выбирал! Одним словом, я ездил в Эрджиес и катался почти каждый день (пару дней были туманы и мы ходили шопиться в Кайсери), жена с сыном – 4 раза, остальные дни тусовались в городе. Питание мы брали завтрак-ужин, что для нас туда-сюда ездящих было удобно. Поесть в Турции не проблема. На горе скромнее, а в Кайсери ресторанчиков полно. Новый год встречали под горой. В отеле тоже было празднование, но нам показалось веселее у горы. Познакомились с ребятами из Киева, скинулись и посидели вместе в ресторанчике. Тем более, что у нас с собою БЫЛОJ Малый устал, но виду не подавал. Одним словом – очень довольны и с погодой повезло. На экскурсии не ездили. По Кайсери погуляли сами при помощи гугла. Те из наших кто поехал в каппадокию, показывали очень прикольные и красивые фотки. Если повезет и прилетим на следующий год, поедем обязательно. Да, я уже писал, что людей очень мало. Основной контингент – украина, россия (слава богу, вроде прошло без скандала) и поляки. Приезжают и турки, но чаще всего просто потусить, на лыжи мало кто становился.
  5. 2 балла
    Чувак, я вже заразився писати і пояснювати, що не існує проблеми в пухляку з фастеками і їх аналогами. Ці "проблеми" придумали нуби, які не вміють нормально стояти на дошці і зариваються при першій можливості. Відповідно, відкопуватись правильно теж не вміють. Фастеки навіть навпаки - полегшують операції в пухляку, якщо вже довелось вищіпнутись. Варіанти: 1. Відгріб рукою сніг позаду, відкинув хайбек і встав. 2. Сів на сніг. Перекотився на живіт - відкинув хайбек і встав. 3. Відкрив мікробаклю, вийняв ногу і все. З вщіпанням ще простіше: втрамбував дошкою сніжок, поставив її переднім кантом ДО схилу. Таким чином дошка по дефолту буде знаходитись вище того рівня, на якому стоять ноги. Відкинув хайбек, вставив одну ногу і все! А от на класиці при положенні дошки переднім кантом ДО схилу, коли ноги нижче рівня дошки, вставляти їх через хайбек не зручно. Якщо ж вдягати класично, сівши сракою в пухляк - то потім хрін встати, бо ноги опиняються вище сраки, а руки в пухкому снігу ніяк не знайдуть опори. Доводиться перекочуватись якось на коліна, а тоді мучитися з новою силою. Хто хоче - зустрінемось на ПЯ і покажу й розкажу все це наглядно-демонстративно.
  6. 2 балла
    Приветствую! 158 однозначно не коротковат для твоих параметров и задач, если у тебя в приоритете парк/катка по трассам, то советую лучше смотреть в сторону Skate Banana 159. Но стоит понимать, что у тебя сейчас классический кембер (наилучший контроль и отдача среди всех прогибов, но не простительный к ошибкам), а выбираешь между гибридными рокерами С2e - GNU и BTX - Lib Tech (рекомендую зайти на сайты производителей и ознакомиться с картинками прогиба, чтоб было +- понимание чем они отличаются). Кратко: C2e имеет "побольше кембера" чем BTX, поэтому Gnuru будет лучше карвить и иметь лучшую отдачу, а Lib Tech будет лучше в пухляке, прессах и более простительна к недокрутам. Если выбор сугубо между двумя досками, других вариантов не рассматриваешь и планируешь много катать парка, то рекомендую Lib Tech Skate banana 159 + для твоих параметров 162 будет великовата в парке, но будет более стабильна на скорости и лучше в пухляке. До сезона еще ого-го и время есть чтоб из США притянуть, поэтому рекомендую не ограничиваться двумя моделями.
  7. 2 балла
    Как катающий на Санта Гремлине заявляю - таки дрова. За первый сезон катачки 4 отслоения, но доска всё ещё жива 4й сезон. На ходах колбасит, так как очень мягкая и приходится сильно стараться чтоб как то её контролировать(хотя то може я рагуль). ИМХО. Если денег особо нема, а катать хочется - можно брать. И да, принты пушка, пушка!
  8. 2 балла
    Все так быстро схавали версию про "человеческий фактор", а по факту нашли "крайнего" и на него всё повесели... Допельмаер не ломается, а фирма которая его чинила вообще самая лучшая на планете...
  9. 2 балла
    Тут как в поговорке - дай дураку хрен хрустальный, он и его разобъет, и руки порежет. Там же английским по белому написано: "However, after the chairlift was stopped, the operator had to introduce specific sequence of procedures and after implementation of the certain actions, the operator had to switch the chairlift on to the diesel generator power and bring the tourist to the safe site where they would have left the chairlift. Unfortunately, according to the current conclusion, the operator made a mistake. The combination of the actions that he should have had carried out were not implemented in compliance with the relevant instructions – it was a human error. " Что в переводе на великий и могучий звучит как "После того, как креселка была остановлена, оператор должен был выполнить специфическую последовательность процедур и после выполнения определенных действий, оператор должен был переключить кресельный лифт на дизельгенератор и доставить туристов в безопасное место, где они должны были покинуть лифт. К сожалению, в соответствии с текущим заключением, оператор совершил ошибку. Комбинация действий, которая должна была выполнена, не была выполнена с соблюдением релевантных инструкций - это была человеческая ошибка." Что имеем в результате. Креселка остановилась. Чел должен был переключить креселку на дизель и дотянуть людей наверх. Однако, несоблюдение инструкций привело к тому, что он креселку с тормоза снял и на дизель не переключил. Кросавчег, давайте его пожалеем. Сомневаюсь, что там пульт управления и инструкция сложнее инструкции по управлению мотоциклом, а я видел даже в цирке медведи с ездой на мотоцикле справляются. Ситуаций с допелями, когда вырубался свет, я видел парочку. Например, лет 7 назад на Плае, когда экскаватор легким движением ковша перерубил три электрических кабеля. Народ несколько минут весело шевелил ножками в воздухе, после чего все легко и непренужденно покинули креселку наверху после подключения в работу дизеля. Для понимания, на рисунке пульт управления такой креселкой. Там есть одна нихреновая кнопка - "Emergency Stop". Да и кнопок там - ну явно не как в Боинге.
  10. 2 балла
    давайте не судить людей пока не будет официального расследования. Грузины может и распиздяи, но нельзя сразу их обсирать не зная, что на самом деле произошло. 1. А если это лоханулся допель? 2. А если эти Грузины на подъениках сделали все и даже больше? Лично поедем и извинимся перед ними? Короче. Нельзя так гадить не зная инфы.
  11. 2 балла
    Добрый день всем комрадам!! Хочу выразить огромную благодарность ребятам, которые подобрали вчера вечером забытый мною на парковке Вышгоры борд и вернули его мне в целости и невредимости!! Затуп был мой.. я тупо забыл положить борд в машину, и переехал на другую сторону парковки, чтоб пообщаться с корешем)) а ребята подобрали борд, даже пошли объяву на рецепцию подали о том, что нашли.. эгромная Вам благодарность, респект и уважуха!! мирного вашему дому, не гвоздя ни жезла, пухлого под доской и всех благ!! желаю вам, чтоб ваше добро вернулось вам в стократном размере!! Жалко, что я селфи не сделал с Вами, т.к был в трансе!! аж растерялся.. Комьюнити должно знать своих героев!! я Вас даже не отблагодарил нормально!! свяжитесь со мной плз.. я хочу исправить свою оплошность!!
  12. 2 балла
    А на кой ... эта скорость нужна? Ну лыжники ладно, им больше заняться нечем,. А бордерам зачем? Скорость это тупиковая цепь развития. Другое дело парк, фристайл, батеринг.....
  13. 1 балл
    поддержу и не поддержу)) шлем что бы удобно сидел - остальное от кошелька. ну и что б с маской дружил, это точно. что б музяка играла - это только если ты уверенно катаешь. Если зелен - внимание всегда должно быть. Слышать и видеть все на 360. шорты так же - удобные. а не так будто в памперсе, еще и штаны стаскивают. но тут все равно все не защитишь - если где-то тебя ждет коварный камушек, все равно он прострелит аккурат меж пластин наколенники, считаю по началу обязательно. (первое падение на колени на трассе обьяснит тебе почему) можно обычные валейбольные - хватит с головой. запястья лучше иметь, локти так себе. но мне лично дико не удобно. И пока ни разу не вредил не запястья ни локти. Но в парк я совсем не лезу - это важный фактор
  14. 1 балл
    "Santa Cruz - дрова" (с) Это моя запатентованная фраза.))) Какой такой "эксперт" её уже взял на вооружение? Santa Cruz не выпускают сами сноуборды. По сути "Santa Cruz" это обложка. Они отдают производство в Китай на аутсорс, причём в разные сезоны это могут быть разные заводы. Их доски по уровню технологий и материалов отстают на 10-15 лет. Их смело можно ставить в один ряд с Blackfire, M3, Trans и прочими нонеймами. Santa Cruz подходит для тех, у кого есть только 150 баксов и он хочет за эти деньги купить собственный сноуборд, причём обязательно в Украине, а не из США. Для такого расклада - Санта хороший вариант. Лучше, чем те же Blackfire, хотя бы потому что Santa Cruz потом проще будет продать. Если хочется доску с более адекватным сердечником и скользяком, то, например, бюджетные модели Rome на голову выше Санта Круза при вполне сопоставимой стоимости.
  15. 1 балл
    Если смотришь как на первую бюджетную доску и ее стоимость ощутимо ниже чем у аналогов более-менее знаменитых брендов, то можно брать. Но если не принципиально покупать новую доску, то я бы посоветовал посмотреть б/у модели знаменитых брендов Сам катал на парочке малоизвестных брендах, которые уже не существуют, но их доски были просто офигенные. На какой бюджет рассчитываешь?
  16. 1 балл
    Честно, временами казалось, что герой видео закапается в пухлом!! но все закончилось гуд)) суперовое видео.. особенно съемка с квадрокоптера.. Какой там рэд бул видео, наши и сами неплохо могут))
  17. 1 балл
    Если основная цель граунд, то как сказал SnowDeal это мягкий нулевой прогиб/флет или рокер/флет/рокер. Поддерживаю Rome Artifact Rocker, Capita Horrorscope. Заходи на сайты интересующих производителей и смотри мягкие доски вышеупомянутым прогибом + если покупка не к спеху можно притянуть из-за бугра по хорошей цене.
  18. 1 балл
    А по прогибу что хочешь? Например, сейчас есть Ride Helix 2018 сезона с кембером 155 и 157 ростовок по -50%. https://thegoodride.com/snowboard-reviews/ride-helix-review-and-buying-advice/ Или Ride Kink 155 Rocker/Camber/Rocker , но он в сторону джиба. https://thegoodride.com/snowboard-reviews/ride-kink-2018-snowboard-review/ Еще есть хороший вариант Never Summer Warlock 2018 154 и 157 по -40%. https://thegoodride.com/snowboard-reviews/never-summer-warlock-2017-snowboard-review/
  19. 1 балл
    Всем спасибо за советы, гайз. Оставил те которые больше. Научился усаживать язык +купил вставки-бумеранги. Почти решило проблему с отрывом пятки. Покатаюсь в них этот сезон, если будет не удобно - продам и к следующему куплю что-то более подходящее.
  20. 1 балл
    <offtop on> Ну общепринятым считается разделение по ботам(пластик\непластик) и соответствующие крепы+борд. Переходные варианты и всякого рода извращения типа жестких(пластиковых) бот на мягкой доске(или наоборот) мы не рассматриваем. Вообще когда в одной ветки "мягкие" и "жесткие" случается лингвистическая какофония типа: -"у меня жесткая мягкая доска для ПРО", -"а у меня мягкая жесткая доска для новичка" ) </offtop off> Если будешь в Буке 15.12-17.12 - пиши ЛС. З.Ы. Читай по софткарву http://funcarve.ru/ , так же не лишним будет прочесть http://velvet.pro/
  21. 1 балл
    Давно не встречал такой наивности, не в обиду. Арестовывать, с большой вероятностью, никого не будут, т.к. такого рода деятельность осуществляется под протекцией силовиков.
  22. 1 балл
    1. Старайся садится слева - если регуляр и кантуешься задним или если гуфи и кантуешься передним, и наоборот, если регуляр и кантуешься передним или гуфи и кантуешься задним - садись справа. Если будешь падать, ты по крайней мере будешь меньше мешать остальным. (Не забывай, что к месту надо подходить заранее, а не из середины очереди пытаться занять край кресла прямо перед посадкой). Это справедливо в тех случаях когда едешь в 4-3. Когда 2-1, тогда места достаточно и по большому счету все равно где сидеть. 2. Перед съездом поверни доску носом вниз по склону, немного подогни колени(на прямых ногах будешь падать часто), отстегнутую ногу можешь поставить в плотную к пристегнутой, может так будет удобнее. 3. Не выполняй поворот сразу как слез с кресла, поставь доску ровно и проедь на ней дальше по выкату, на сколько возможно, и только потом поворачивай. 4. Начиная поворот и далее кантуясь, помни, что управление доской происходит корпусом и пристегнутой ногой, не пытайся "довернуть" доску отстегнутой ногой, скорее всего соскользнет и ты упадешь, отстегнутая нога, как бы продолжает движение доски, немного ее придерживая, но без каких либо усилий. 5. Можешь попробовать купить коврик для доски и наклеить его, может немного поможет не скользить отстегнутой ноге, но наблюдая за своими знакомыми новичками, те кто клеил себе коврик, из-за большей устойчивости отстегнутой ноги, всегда пытались ей "подруливать", что я считаю - неправильно. Это конечно справедливо если доска своя. 6. Если ты не останавливаешься стоя на доске и пытаешься остановится за счет отстегнутой ноги, которую ставишь на снег, не забывай ставить отстегнутую ногу возле пристегнутой, если поставишь ногу широко - либо сядешь на шпагат, либо упадешь. Я так понимаю учишься сам. Так обычно инструктора с первых минут практических занятий учат скатываться и поворачивать с одной пристегнутой ногой и далее, обычно, проблем не возникает, так как на подъемнике все тоже самое, ну кроме личных заморочек людей что они едут не сами, они не уверены и рядом страшные дядьки с палками =) Если не сильно уверен - бери доску и чухай на учебку, там обычно инструктора как раз гоняют новичков на эти упражнения. Ты можешь пристроится где-то рядом, может даже чего услышать(хотя там все тривиально), и ножками пару раз подняться, застегнуть одну ногу, и по пологому склону съехать и выполнить поворот. Я думаю за десяток таких спусков ты уверено будешь выполнять поворот с одной пристегнутой, что и требуется для съезда с кресельного подъемника. На подъемнике просто повторишь отработанный поворот. Вот глянь видос, тут на пологом склоне показывают как делать поворот и останавливаться, может поможет https://www.youtube.com/watch?v=-D7rJG5MBok#t=06m23s
  23. 1 балл
  24. 1 балл
    У меня скотч терьер дома живет. Мега крутая собака, но с характером. Для квартиры большей собаки и не надо.
  25. 1 балл
    Свитчбеки как раз и продают по запчастям) Базы отдельно, стрепы отдельно, хайбеки отдельно, даже коврик-амортизатор выбираешь по желанию(= Суть в том, что свитчбеки только появились, уже в след сезоне к базовым 5и цветам добавили больше, в будущем, я думаю, разновидностей запчастей будет больше(к примеру- разные клипсы)). Там абсолютно все собирается вручную, только крепло по прежнему прикручиваешь к доске отверткой. Как владелец кастомного наборчика свитчбек я очень доволен, конструкция весьма надежна, очень хорошая фиксация по ноге, неплохая элементарная подстройка, ахрененный оригинальный дизайн, пластик вначале вызывал сомнения, но после обкатки никаких траблов не возникло, а то что пластик в базе при этом в разы легче металлических топовых креп это огромный плюс) а еще возможность в любой момент прийти в магаз и купить себе запчасть другого цвета или немного другого назначения (к примеру два вида хайбеков, более жесткий и более мягкий)
×